Ілюстративне фото: Суспільне
Зростання кількості ФОПів ― специфіка часу
За 2023 рік в Україні було зареєстровано більше 300 тисяч фізичних осіб-підприємців (ФОП). За перший квартал 2024 року ми побачили створення понад 70 тисяч ФОПів, причому цей показник навіть більший за той, що був у 2021 році. Динаміка з 2022-го неухильно зростає ― на 25% щороку, і це є специфікою нашого часу, яка пов’язана з декількома процесами. Надзвичайно важливий процес, коли достатньо велика кількість людей через війну потрапили до категорії вимушено переміщених осіб, а до активної фази війни вони працювали в успішних бізнесах. Волею долі їх закинуло в місця, де треба було вирішувати питання власного існування, тож вони почали активно шукати можливості заробляти. І найкращий спосіб ― це реєстрація ФОП. Найбільше ФОПів з’являється в оптовій та роздрібній торгівлі, сфері послуг, громадському харчуванні, тобто в тих галузях, де загальна вартість створення одного робочого місця є найнижчою. Певною мірою бізнеси не закривались, а пішла перереєстрація.
Бізнеси не тікають у тінь, а оптимізують сплату податків
А другий момент ― це оптимізація сплати податків. Ухилення від сплати податків та оптимізація ― це два абсолютно різні процеси. Ухилення від сплати податків є кримінальною діяльністю, переходом у тінь, а оптимізація сплати податків ― це використання можливостей, які надаються Податковим кодексом для того, щоб зменшити загальний обсяг платежів, лишаючись при цьому в легальному білому полі. Є сенс говорити про те, що певний обсяг українського бізнесу в пошуках зменшення податкового тиску знаходив інші форми своєї діяльності та перереєстровувався як ФОП, а отже, виходив на фіксований податок і таким чином зменшував свої податкові зобов’язання. Я б розглядав цей процес у комплексі. Коли ми дивимося на кількість бізнесів компаній, які припинили свою роботу, і водночас бачимо різке зростання реєстрації нових ФОПів, є велика ймовірність того, що одна організаційна форма переливається в іншу. Безперечно, це дає певне зменшення надходжень до державного бюджету, але все відбувається у межах легального законодавчого поля, тому навряд чи можна дорікати нашим підприємцям, що вони тікають у тінь. Вони просто оптимізують сплату податків.
Великі компанії мають сплачували весь комплекс необхідних податків
― Була така думка, що коли чоловіки-аграрії йдуть на війну, то фірма перереєстровується на їхніх дружин, і це вже виходить зовсім інша фірма. Але чому аграрії переходять на ФОП?
З аграріями ситуація достатньо специфічна. В аграрному секторі досить великий тіньовий ринок, приміром, ринок зерна. Але коли ми дивимось на особливості ведення бізнесу в сільському господарстві, то система оподаткування, приміром, фермерського товариства з обмеженою відповідальністю або приватної фірми, і система оподаткування ФОП ― при тому, що обсяг виконуваних робіт приблизно однаковий ― суттєво відрізняються. Достатньо велика частина аграрного сектора на сьогодні перебуває якраз у сегменті фізичних осіб-підприємців. Як ФОП зареєстровані фермери, підприємці, що здійснюють переробку аграрної продукції, система рітейлу аграрної продукції, навіть роздрібні мережі перереєстровуються, щоб оптимізувати податки. На сьогодні, безперечно, є вимога по законодавству, відбувається постійне вдосконалення законодавчої бази, для того щоб великі компанії все-таки продовжували працювати у межах не фіксованого податку, а сплачували весь комплекс необхідних податків.
Коли ми аналізуємо стратегію вдосконалення державних фінансів, що була ухвалена торік, то бачимо там суттєві зміни у частині підходів до представників ФОП, які сплачують фіксований податок. Як пропозиція будуть мінятися підходи щодо системи оподаткування вже не по загальному обсягу товарообороту, а виходячи з тих сфер діяльності, в яких представлені працівники. Тому законодавче поле буде мінятися. А зараз маємо тенденцію, коли різко нарощується загальний обсяг реєстрації ФОПів та водночас великий бізнес намагається оптимізувати свої податки, перереєстровуючи свою діяльність на користь фіксованого податку.
.jpg)
Олег Пендзин. Фото: ФБ-сторінка Олега Пендзина
ФОПи сплачуватимуть воєнний збір
― Бізнес шукає форму оптимізації податків і знаходить. Але ми розуміємо, що треба чимось наповнювати бюджет. Чи є збільшення кількості ФОПів позитивним у цьому сенсі?
Це все одно, що обговорювати, чи є позитивним дощ. Є певні процеси, які відбуваються в економіці, вони об’єктивні, їх треба сприймати як аксіому. Адже бізнес завжди шукає можливості для оптимізації податків. Жоден бізнес не має на меті сплату податків, а має на меті отримання прибутку. А вже держава повинна побудувати таку податкову систему, яка б не заганяла бізнес у тінь, а сприяла б його нормальному розвитку, створювала б умови для залучення інвестицій та зростання податків за рахунок зростання бізнесу, а не за рахунок зростання податкового навантаження. Ми маємо розуміти, що найкращий спосіб отримання додаткових коштів до державного бюджету ― це допомогти бізнесу нарощувати легальну діяльність. Безперечно, це вимагає певного часу та інвестиційних коштів, а під час війни ця ситуація надзвичайно ускладнена. Тому зараз активно обговорюються напрямки збільшення податків, для того щоб наповнювати державний бюджет, адже це питання виживання країни. Зараз порушують питання збільшення акцизів на тютюн, алкоголь і пальне, збільшення податку на додану вартість на 3% ― до 23%, збільшення воєнного збору, в тому числі поширення його на ФОПів. Тому що сьогодні ФОП не сплачує воєнного збору, оскільки його дохід є доходом від підприємницької діяльності, а воєнним збором оподатковуються доходи фізичної особи. Усі ці зміни планують для того, щоб додатково наповнити бюджет.
На одного пенсіонера припадає менше одного працюючого
― Податки не сплачують ті люди, які виїхали з України. Чи означає це, що зараз податковий тягар перебуває винятково на плечах тих людей, які залишилися в Україні?
Безперечно. У нас на сьогодні у легальному бізнесі працює 6,5 млн людей, тобто це ті, що платять податки. І 3 млн людей отримують гроші із державного бюджету (в тому числі безпека та оборона), сплачуючи податки з коштів, отриманих із держбюджету. Разом ― 9,5 млн людей. Працездатного населення у нас десь 14 млн, а до війни було 18 млн. Тобто реально працездатного населення зменшилось на 4,5 млн людей. Пенсіонерів у нас 10,3 млн, тобто на одного пенсіонера припадає менше одного працюючого. А це важливий момент, тому що у нас солідарна пенсійна система, яка забезпечує наповнення Пенсійного фонду з єдиного соціального внеску, який сплачується із зарплати працюючого населення. До речі, єдиний соціальний внесок сплачують і ФОПи. Ми завжди говоримо, що наші пенсіонери отримують мало грошей і що важливо підвищувати пенсії. Але нормальне співвідношення пенсіонера до працюючого має бути таке: на одного пенсіонера при солідарній системі 1,5-1,7 працюючого. А у нас менше одного.
