Фото: facebook.com/danil.getmantsev
Що означає можливість отримання четвертого траншу від МВФ в рамках програми розширеного фінансування? При тому, що раніше до 4 траншу справа не доходила?
Справді, я хочу підтвердити, що це перша така програма, яку ми послідовно виконуємо. І для нас, як і для інших країн світу, які працюють з МВФ, невиконання програми – це абсолютно нормальна річ. Але на сьогодні це свідчить про те, що ми послідовні у виконанні своїх зобов’язань перед партнерами, ми послідовні у своїх реформах. І взагалі принцип – гроші в обмін на реформи – це той принцип, який відповідає інтересам нашої країни. Тому всі структурні маяки, визначені для цього перегляду, ми виконали і будемо виконувати надалі. І саме тому, що ми виконали всі маяки, ми отримаємо 2,2 мільярди доларів. Це не лише гроші до державного бюджету. Це – потужний сигнал для наших партнерів – США, Єврокомісії, G7, Світового банку щодо платоспроможності нашої країни і нашого надійного статусу, як позичальника, не залежно від військових дій, які йдуть в країні.
Ще до початку повномасштабного вторгнення багато говорили про те, що Україна з різних причин потребує реструктуризації у виплаті зовнішнього боргу. В якому стані цей процес зараз?
Ми зараз говоримо про реструктуризацію з нашими кредиторам. Мова йде про євробонди, які розміщені Україною і перенесення виконання зобов’язань по євробондах до 2027 року. До серпня ми повинні досягнути домовленості. Є різні думки і різні підходи з боку наших кредиторів. Але я переконаний, що ми домовимося, адже у нас просто немає іншого виходу. Розуміння з боку наших кредиторів є. Тому я не бачу тут великих ризиків.
Останнім часом доводиться чути багато різних, часом протилежних, думок стосовно монетарної політики НБУ. Як ви її оцінюєте? На скільки вона адекватна ситуації? Є повідомлення, що сьогодні регулятор знизив облікову ставку до 13% на половину відсоткового пункту. Нова ставка почне діяти з 14 червня.
Так. Це чергове зниження облікової ставки Нацбанку. Моя позиція щодо регулятора полягає в тому, що це єдиний орган, який може визначати нашу політику щодо гривні та забезпечення її стабільності. І жодних впливів ззовні на цю політику не повинно здійснюватися. Великою заслугою команди НБУ є те, що ми маємо стабільну гривню, ми маємо макрофінансову стабільність в країні, яка перебуває в стані війни. Ми маємо цю стабільність не в останню чергу завдяки допомозі наших партнерів. Але і завдяки тому, що НБУ ухвалював правильні і своєчасні рішення щодо ситуації, яка складалася на грошовому ринку з першого дня повномасштабного вторгнення. Щодо облікової ставки, то мені особисто хотілося б, щоб позиція НБУ була більш гнучкою. Адже занадто висока облікова ставка не дуже сприяє розвитку економіки. І дешеві гроші – це те, чого потребує сьогодні наша економіка. Водночас, я поважаю позицію регулятора і погоджуюся з тим, що у нього є абсолютне лідерство у визначенні політики в сфері грошово-кредитного регулювання.
На скільки обвалилася податкова база за 2,5 роки війни, і до якого рівня можна піднімати податки в умовах війни, аби не знищити економіку?
Не можу погодитися з вами. Податкова база не обвалилася. Дійсно, обвалився ВВП. Ми знаємо цифри: мінус 29% у 2022 році, в 2023 році ми маємо вже плюс 5,3%. Це, безперечно, не повернення на довоєнні показники. Але не зважаючи на це, у нас по відношенню до довоєнних показників сплати податків є значні перевищення по абсолютно всіх показниках і щодо податкової ефективності, і щодо абсолютних цифр. Якщо ми говоримо навіть про 5 місяців 2024 року по відношенню до 2023 року, то ми маємо плюс 47,1% в надходженнях, що адмініструються Державною податковою службою. Це – плюс 141 мільярд гривень. Так само ми маємо і збільшення надходжень, що адмініструються Державною митною службою. Таким чином, завдяки детінізації, завдяки тому, що ми послідовно реалізуємо політику відбілення економіки, ми маємо чималий приріст в наших податках, навіть порівняно з 2021 роком. Якщо порівнювати 2022 і 2021, ми маємо плюс 80 мільярдів. Якщо ми будемо порівнювати 2024 і 2021, то це буде на багато більша сума. Тому у нас немає просідання, але, ви абсолютно праві, у нас за рахунок внутрішніх податків, які ми збираємо всередині країни, а не за рахунок допомоги партнерів, фінансується безпека і оборона.
В одному з інтерв’ю ви сказали про те, що Україна потребує дуже багато грошей – 700 мільярдів гривень.
Наші видатки на безпеку й оборону, які зростають, необхідно фінансувати за рахунок внутрішніх традиційних джерел, за рахунок податків. Дійсно, ця сума достатньо велика. Я не хотів би зараз говорити про конкретну кількість сотень мільярдів, але ця сума справді обчислюється в сотнях мільярдів гривень до кінця року, які нам необхідно акумулювати. І це не питання якоїсь примхи, це не питання нашого бажання збільшити видатки. Це питання життя, за яке нам, на жаль, потрібно платити сьогодні податками. І інших співставних з оподаткуванням джерел немає. Бо всі інші рішення ще гірші, ніж рішення щодо оподаткування. Наприклад, якщо ми візьмемо з вами емісію і будемо утримувався віж цього рішення до останнього, ми точно не будемо вмикати друкарський станок. Бо це також податок, і це дуже поганий податок. Це податок на бідних, який вдарить по всій економіці. Якщо говорити про гроші, необхідні для армії, ми в будь-якому випадку їх зберемо і будь-якому випадку профінансуємо армію, адже жодних інших варіантів у нас немає. А як ми це зробимо і за рахунок яких податків, ми дізнаємося від Кабміну, який на сьогодні розробляє відповідні ініціативи.
Цю ідею – забезпечити суму у кілька сотень мільярдів гривень шляхом збільшення податків, представники великого бізнесу зустріли в штики.
Можливо, бізнес і проти. Тоді необхідна якась альтернатива в якості пропозицій. Або бізнес, можливо, погодиться тоді працювати в іншій державі. І він погодиться з тим, що ми не зможемо фінансувати нашу армію, нашу безпеку, нашу оборону. Для мене особисто, це питання життя і смерті. Ми фізично не будемо жити, коли сюди прийдуть росіяни, не приведи Боже. Якщо для бізнесу це питання альтернативи, то питання – для якого бізнесу? Я знаю, що наш бізнес патріотичний. Але якщо хтось має інші погляди щодо перспективи розвитку нашої держави в цілому, можливо, цей підхід для них і має сенс. Для мене цей підхід сенсу не має. Сума достатньо висока, її необхідно зібрати за рахунок наших грошей. Ми можемо сперечатися скільки завгодно, погоджуватися-непогоджуватися, ми можемо бути незадоволеними чим завгодно, але все це математика. І це питання екзистенційне. Це питання існування нас і нашої держави.
Лідери країн G7 підтримали ідею надання Україні 50 мільярдів доларів під заставу доходів від заморожених російських активів. Чи матиме значення для України це рішення?
Безперечно, воно має неабияке значення для фінансування 2025 року. До речі, перші суми ми отримаємо вже в 2024 році. В червні ми очікуємо на 1,5 мільярди саме цих грошей від Єврокомісії. А якщо говорити про 50 мільярдів, то це достатньо позитивне для нас рішення, яке свідчить про те, що наші партнери планують випустити євробонди, забезпечені прибутками від російських активів, і за рахунок цих облігацій надати нам кредит в розмірі 50 мільярдів. Ми на сьогодні маємо недофінансування за рахунок зовнішніх джерел на 2025 в обсязі 15 мільярдів. Це величезні гроші. Ми не припиняємо наших переговорів щодо повної конфіскації російських активів, це 300 мільярдів, які зараз арештовані, заморожені в Євросоюзі.
Є сумніви щодо безперебійності фінансового забезпечення, фінансової підтримки України з боку західних фінансових інституцій до кінця року.
До кінця року немає. Ми на 100% в ньому впевнені. В 2025 році у нас є питання недофінансування в 15 мільярдів. Але, я думаю, за рахунок російських активів ми це питання також вирішимо.
