64 млрд грн витрачені на укриття дозволили б Україні зробити прорив у мілітарних наукових розробках - Глеба

64 млрд грн витрачені на укриття дозволили б Україні зробити прорив у мілітарних наукових розробках - Глеба

В Україні нараховується 1 800 шкіл, третина з яких не облаштовані згідно державних будівельних норм, а кожне друге укриття не відповідає їм. Наразі по Києву у 10 разів не вистачає площ, щоб покрити усю потребу людей в укриттях, а в школах і поготів. Виконання генплану становить 120% щодо житла, 4% щодо шкіл, 14% щодо соціальних об'єктів і десь 20% у дошкільній освіті. Про це в ефірі Українського Радіо розповів експерт державного управління в галузі містобудування, дійсний член Української академії архітектури Віктор Глеба. Архітектор зауважив принципову необхідність при побудові споруд подвійного призначення використовувати сучасні технології. Будувати: "багатошаровий захисний простір, коли ззовні одні матеріали, зсередини інші, де різниця фізичних властивостей цих матеріалів дозволяє уникнути ураження навіть при прямому потраплянні балістичної ракети". Кандидатка технічних наук, викладачка Національного авіаційного університету, радниця з доступності Всеукраїнського громадського об'єднання Асамблеї людей з інвалідністю України Тетяна Житкова також зауважила, що будувати варто не додаткове укриття в школі, а захищений простір для навчання.

0:00 0:00
10
1x

Укриття в школі. Житомир, 15 липня 2022 року. Фото: Суспільне Житомир

Третина шкіл не облаштовані укриттями побудованими згідно державних будівельних норм

В Україні близько 1800 шкіл дотепер не мають укриттів.

Віктор Глеба: Статистика сумна. Третина шкіл не облаштовані укриттями, що відповідають державним будівельним нормам. 

По Києву є 425 шкіл — із них 39 не мають укриттів. Це столиця. У Києві 240 000 учнів. Якщо поділити їх на кількість шкіл — 580 (150 комерційних та 425 комунальних), у нас виходить, що на школу припадає 300 дітей. Є в центрі школи, де 200 дітей, на лівому березі натомість навчаються в дві зміни  і кількість становить 600 осіб. Якщо столиця 39 шкіл не забезпечила укриттями, а 32 з них по договорах із сусідніми укриттями займаються, то уявіть — триває шкільний процес, тривога, діти вискакують на вулицю, загроза балістики, діти повинні вискочити і бігти в сусіднє метро. 

Щодо стану цих укриттів, то кожне друге укриття не відповідає ДБН (державна будівельна норма — ред.), але комісії ДСНС приймають їх. А фірми і завод, який зробив все по нормах і збудував все так, як потрібно по ДБН, не може здати укриття в експлуатацію цій комісії, тому що там є відповідні нюанси.

В 10 разів не вистачає площ, щоб покрити потребу  людей в укриттях 

Які саме порушення є найчастішими, яким критеріям не відповідають? 

Є така норма щодо завалів, тобто треба з укриття евакуюватись поза межами завалів. Давайте подивимося в Києві, от просто гіпотетично уявимо хоч одне укриття, хоч один об'єкт, який перебуває поза межами завалів? Висотність усіх житлових будтнків, наприклад, школа біля висотного житлового комплексу — там не витримані норми щодо двох-трьох виходів з укриття. От школа на 600 осіб, 500 з них мають бути  в укриті. Ви десь бачили укриття на 500 осіб? Там основне приміщення 250м² — немає таких площ. Читайте в ДСНС збірник щодо фонду захисних споруд, там прописано по кожному району кількість квадратних метрів. Якщо ми зведемо, рахуючи статистику, кількість квадратних метрів на кількість населення, яке потрібно укривати, у нас десь в 10 разів не вистачає площ, щоб покрити усю потребу людей. А в школах так само: укриття прийнято в експлуатацію комісією на 100 учнів. В школі 360. 

Виконання генплану щодо житла на 120%, 4% щодо шкіл, 14% щодо соціальних об'єктів і десь 20% у дошкільній освіті

Які ще є проблеми в укриттях?

З пандусами зовсім біда, застарілий житловий фонд, та фонд капітальних споруд закладів дошкільної, шкільної освіти. У нас збудовано близько 180 нових житлових комплексів, на них потрібно в чотири рази більша кількість садочків, бо на кожен ЖК треба кілька садочків і, як мінімум, на один ЖК нова школа або півшколи. А у нас відсоток виконання генплану щодо житла на 120% і тільки 4% щодо шкіл, 14% щодо соціальних об'єктів і десь 20% у дошкільній освіті. У нас реально нових закладів освіти практично немає, а отже у нас є старий фонд, і тому механізм, яким пішов КМДА — це механізм капітальних ремонтів. Чому? Тому що в ДБН написано: при капітальному ремонті ширина проходів метр 20. В Ізраїлі ширина проходів метр 50 — а взагалі метр 80 по інклюзії, бо інакше, якщо ви на візочку когось спустите, то всі там загинуть, тому що через цей візочок ніхто не перелізе в ширині 1,20 м. Математика норм державних будівельних пишеться кров'ю і тому вона не статистична, а безпекова, а з цим у нас великі проблеми, на жаль. 

Треба ставити спеціальні шлюзовані двері — це прописано в ДБН. Це спеціальна конструкція з ригельними замками — кермо на дверях, яке закручується — ригелі вгору та вниз і спеціальна рама робиться. І ці двері не гнуться від вибухової хвилі, вони мають потрійну систему жорсткості. Має бути відповідне освітлення, система вентиляції припливно-витяжна, туалети на достойному рівні по кількості відвідувачів, а є площі, які забезпечують основне приміщення на 100 чоловік і 50м² мінімум — а це, як оселедці в діжці. Ще мають бути тамбури, додаткові приміщення і супутні інженерно-технічні приміщення. А є повна плутанина між аварійними виходами, додатковими виходами, протипожежними виходами. 

Хто безпосередньо за це відповідальний, хто цього не зробив, відповідно?

В Кодексі цивільного захисту написано, що це засновник школи має відповідати по закону — а це районна адміністрація. 

Укриття ДБН розроблено ще за часів середини минулого століття

Хто пише ці ДБН?

Державні будівельні норми не закони, але є закон про них, де сказано, що ДБН є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами господарювання і державної влади. 

ДСНС ні за що не відповідає згідно Цивільного кодексу, не несе відповідальності ні за безпеку, ні за об'єкти, які вони інспектують, але це єдина організація, на яку покладено відповідальність за написання статистики щодо фонду захисних споруд. Вони ведуть статистику, але відповідальність за безпеку покладається на місцеві органи державної влади, наприклад, районні органи райдержадміністрації, і місцеве самоврядування в громадах. Тому в спеціальній комісії є представники всіх відповідальних осіб, які колегіально ухвалюють рішення, що все добре. ДСНС розробляє схеми розміщення укриттів і сховищ. 

Яка ситуація з укриттями і доступністю якраз для людей із інвалідністю?

Тетяна Житкова: В ДБН питання людей з інвалідністю враховане, але не врахований взагалі не тільки для шкіл, а й для всіх головний принцип, головна концепція захисту громадського населення. У нас розроблені ДБН таким чином, як це було за часів середини минулого століття: дві години чи дві доби відсидіти в укритті і далі займатися своїми справами. Але в Україні зараз не можна більше 2,5 років сидіти в укритті за цими нормами. Тому нам треба не додаткове укриття в школі, а захищений простір для навчання. Є пропускна спроможність входів — це та кількість людей, які можуть пропустити шляхи евакуації. Є людина на кріслі колісному, яка не так швидко може спуститися — а в житті немає пандусів, є маленькі діти… До Харкова ракета летить менше двох хвилин, до Львова 5 хвилин. 

Є просто списання бюджету і є певні люди, які цим займаються, не пускаючи на ринок нові технології

Чимало грошей з місцевого бюджету та з органів виконавчої влади спрямовується на побудову укриттів. Що ви можете сказати про ефективність використання грошей? 

Віктор Глеба: Найбільшою цінністю, згідно Конституції, є життя та здоров'я людини, тому так — треба спрямовувати кошти на дрони, на зброю, але якщо гинуть люди, то хто буде з цієї зброї стріляти? Ми в державних будівельних нормах силою протягли обов'язковість споруд подвійного призначення. Але ДСНС цим не користується — вони користуються старим радянським підходом, коли треба будувати щось велике і окреме. Бо треба просто списати мільярди на залізобетон пофарбований, як 50 років тому. Тому перспективи, ефективності використання грошей я просто не бачу. Є просто списання бюджету і є певні люди, які цим займаються, не пускаючи на ринок інші нові технології, не пускаючи на ринок суб'єктів цих технологій, розробників. Наші розробки застосовані не були. Наприклад, багатошаровий захисний простір, коли зовні одні матеріали, зсередини інші матеріали, різниця, скажімо так, фізичних властивостей цих матеріалів дозволяє уникнути ураження навіть при прямому потраплянні. Зараз госпіталь в прифронтовій зоні підземний показав найвищу ефективність за всі 10 років війни — він витримує ураження прямої балістичної ракети, там в спокійному режимі хірурги працюють, в спокійному режимі мають вчитись діти, заклади працювати всі громадські, цивільні, ми жити повинні так, щоб із житлового будинку потрапити в якийсь простір швиденько, наприклад, на рівні поверху ми розробили модель для нових будинків — спеціальний коридор. До речі, подивіться фото ураження авіабомбами житлових будинків, у яких є залізобетонний каркас — ліфтова шахтова схода — подивіться фотки — будинку немає, а стоять остови, такі сходові марші. Є ядро жорсткості в кожному будинку. Навколо цього ядра жорсткості має бути захисний простір, який залишається після навіть прямого ураження. А 64 млрд грн списаних на укриття за 3 роки дозволили б Україні зробити прорив укриття в економічному, мілітарному просторі наукових розробок. Ми також розробили спеціальну конструкцію, яка дозволяла в чотири кроки накривати будь-який трансформатор.