Ілюстративне фото УНІАН
"Наші умови польська сторона не виконала"
Питання ексгумації блокувалися роками. Чому, на вашу думку, воно знову "розблоковане"?
Справді, це питання актуальне багато років. Ще в 2017 році Україна призупинила можливість ексгумації жертв Волинської трагедії через те, що на території Польщі відбувалися акції, м'яко кажучи, не дружнього характеру. Як відносно українців, так і відносно їхніх героїв та місць їхніх поховань. Я хочу нагадати, що саме в той час до влади в Польщі прийшла консервативна партія "Право і справедливість", яка нерідко політизує історичні питання. Зокрема, і питання Волинської трагедії. Саме тоді відбулися акції зі знищення пам'ятників, меморіальних плит, могильних плит. І тоді українська сторона поставила перед Польщею свої умови: все повернути до того стану, в якому все було. Лише тоді Україна знову надасть можливість проводити ексгумацію на своїй території. Наші умови польська сторона не виконала. Була відновлена лише одна меморіальна дошка, але вона не містить прізвищ загиблих. І ця ситуація триває й досі. В наших відносинах були й хороші періоди, щодо багатьох питань ми змогли порозумітися. Україна неодноразово наголошувала на тому, що вона готова надати такі дозволи. Але ми хочемо, щоб поляки також йшли нам назустріч. Певний період часу польська сторона намагалася не порушувати ці питання, особливо, коли почалося повномасштабне вторгнення з боку Росії. Навпаки, на сьогоднішній день наші відносини досягли піку. Польща дуже багато допомагала Україні, і це потрібно визнати. Але, тим не менше, ми повинні розуміти, що, на відміну від нас, у Польщі триває досить активне внутрішньополітичне життя. Саме період з 2023 по 2025 роки насичений виборчими кампаніями. Це почалося з виборів до парламенту Польщі. І наступного року завершиться виборами президентськими. І у нині правлячого табору є мета – перемогти на цих виборах. До речі, не відомо, чи це буде представник від єдиної коаліції, чи кожна партія висуватиме свого кандидата. Але, тим не менше, ми бачимо, що ці дії мають певний узгоджений характер. Після того, як віцепрем'єр Польщі Владислав Косіняк-Камиш задав тренд ще в липні саме на роковини Волинської трагедії, ми бачимо, що ті чи інші політики з правлячого табору це питання порушують. А от представники "Права і справедливості" намагаються зараз поки що на цьому питанні не спекулювати. Президент Анджей Дуда також наголошує на тому, що не потрібно ці питання використовувати в контексті євроінтеграції.
Станіслав Желіховський. Фото: facebook.com/stanislav.zhelikhovskyi
"Україна готова піти на поступки"
Тож, чи варто нам чекати чергового витка навколо історичної теми?
Для нас важливо, що принаймні до виборів Україна не буде розмінною монетою. Я думаю, ми ще неодноразово зможемо стикнутися з такими ситуаціями, пов'язаними не лише зі спірними і трагічними сторінками нашої історії. Варто розуміти, що ті чи інші політики зможуть спекулювати на цьому. А також опозиція може провокувати владу на ті чи інші дії. Україна опиниться в епіцентрі цієї боротьби. Але для офіційного Києва однозначно варто вибудовувати тісний і продуктивний діалог з польськими партнерами. Не допускати можливості зіпсувати відносини, адже це може відбутися дуже легко і просто. Враховуючи той досвід, який у нас був торік. Нещодавно новий міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Польщу і мав зустрічі з різними політиками. Питання Волині порушувалося, і нібито йдеться про можливість позитивного вирішення цього питання. Я думаю, можна очікувати, що не буде якогось крутого піке, яке б зруйнувало добросусідські відносини між Україною та Польщею. Тим паче, Україна готова піти на поступки. Є інформація про те, що Інститут національної пам'яті планує відповідні дії. Тобто, Україна простягає руку солідарності. А от чи виконають поляки свої зобов'язання – це під великим знаком питання. Але для нас важливо, щоб Польща нас підтримувала в подальшому, як в контексті боротьби з російською агресією, так і в сенсі нашої європейської інтеграції. З 1 січна Польща головуватиме в Раді ЄС. І якраз це припадає на період наших інтенсивних переговорів з ЄС в контексті виконання переговірних глав. І Варшава може багато в чому позитивно вплинути на нашу поглиблену співпрацю з ЄС. І не хотілося б, щоб ця передвиборча кампанія, яка випадає на головування Польщі в Раді ЄС, перекреслила наші євроінтеграційні устремління. Або принаймні, їх загальмувала.
"Хотілося б руху в обидва боки"
Чому питання ексгумації так довго блокувалося? Хто цьому сприяв?
Тому що Польща не хотіла йти нам на поступки. Ми вимагали відновлення меморіальних таблиць, пам'ятників, дошок. Володимир Зеленський ще з 2019 року заявляв, що Україна відкрита для діалогу, і ми готові зняти ці обмеження. Але поляки також мають зрозуміти нас. Адже поляки дали обіцянки, підписалися під зобов'язаннями. Тож це потрібно робити разом. Ми – зі свого боку, Польща – зі свого. Тоді буде порозуміння. Однак, на жаль, досі якогось прогресу у діях Польщі немає. Або він дуже малий. Тому хотілося б, щоб це був рух в обидва боки. Можливо, зараз сторони і домовляться, і Україна зможе надати більше дозволів на ексгумацію, в більшій кількості регіонів, не лише у Вінницькій області. І Польща зможе ефективно відновити у себе ті роботи, які були фактично заморожені. Нам потрібен тривалий і продуктивний діалог. Можливо, найближчим часом ми побачимо якісь позитивні зрушення.
Польща нам не лише допомагає самостійно, а й виконує роль хабу для надходження західного озброєння
Чи можливі в Україні спекуляції на цій темі?
Мені важко уявити, як це може відбуватися, враховуючи, що триває війна. Дуже важко говорити про те, чи зможуть якісь політичні сили відкрито заявляти про згоду чи незгоду з діями і українського уряду, і польської влади. Зараз у нас внутрішньо-політичне життя не дуже активне, не надто публічне. Ми не знаємо, чи якісь політичні сили зараз візьмуть собі це за озброєння. Якби у нас був виборчий процес, про це можна було б більше говорити. Але я навіть не уявляю, хто хотів би погіршити наші відносини з Польщею. Це перекреслило б і двосторонній діалог, і можливість нашої європейської інтеграції. Тому що без Польщі ми також не зможемо вирішити це питання. Польща нам не лише сьогодні допомагає самостійно, а й виконує роль хабу для західного озброєння, яке надходить в Україну. Тобто тут потрібно не нашкодити.
Які ще болючі питання можуть виникнути у відносинах України й Польщі?
Я не виключаю, що можуть відкритися ті питання, які поставали раніше. Це реалізація української агропродукції. Вже були заклики певних політичних сил знову відновити блокаду кордонів. Можливо, якісь політичні сили знову захочуть на цьому зіграти.
КОНТЕКСТ
У липні нинішнього року віцепремʼєр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив в ефірі Polsat News, що Україна не увійде до Євросоюзу без вирішення питання Волинської трагедії. За його словами, реальна політика вимагає "поставити ультиматум".
Владислав Косіняк-Камиш. Фото: Władysław Kosiniak-Kamysz/X
Зі свого боку, президент Польщі Анджей Дуда прокоментував заяву віцепремʼєра і сказав, що "дійти згоди в усіх складних питань, у тому числі історичних, також є інтересом України". Він додав, що "українці мають багато проблем зі своїм минулим" часів Другої світової війни. Водночас Дуда зазначив, що Путін напав на Україну, щоб зупинити її інтеграцію в ЄС, а хто блокуватиме це питання, той відповідає політиці Кремля.
Тим часом Український інститут національної памʼяті має намір провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії на запит польських громадян. Про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович. Цьогоріч Український інститут національної пам'яті почав отримувати звернення від польських громадян із проханням провести пошук та ексгумацію останків їхніх родичів — зокрема, на території Рівненської області. Установа має намір внести ці пошукові роботи до плану діяльності на 2025 рік. Антон Дробович зазначає, що УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні. Втім, офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною вже тривалий час не діють.
Антон Дробович. Фото: Суспільне
