Податок на посилки з-за кордону до 150 євро — за і проти

Податок на посилки з-за кордону до 150 євро — за і проти

"Якщо запроваджувати, за пропонованою урядом логікою, що з першої гривні будь-якої поштової пересилки із маркетплейсу буде одразу сплачуватися ПДВ, то маємо розуміти, яке виявиться навантаження на митницю через таку величезну кількість пересилок". Це стверджує в ефірі Українського Радіо експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин, висловлюючи свою думку з приводу наміру Кабміну оподатковувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро. У Верховній Раді закінчують підготовку відповідного законопроєкту. За статистикою, минулого року без оподаткування митними платежами імпортовано 52 млн штук міжнародних поштових відправлень. У середньому, виходить, що кожен українець отримав дві посилки за рік. 10,2 млн пенсіонерів були б дуже здивовані, дізнавшись, скільки посилок з-за кордону вони "завезли". Це зазначив РБК-Україна міністр фінансів Сергій Марченко.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото з відкритих джерел

 

"По суті, ми з вами фінансуємо китайського виробника"

Уряд вважає, що на посилки до 150 євро треба запроваджувати мито, що дозволить закрити тіньову схему завезення товарів, якою користуються інтернет-магазини. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначає, що в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція перебувають у тіні. Чи справді це так, на ваш погляд?

Напевно, є ситуації, коли достатньо великі обсяги товарів заходять без належної сплати податків, передусім, імпортного ПДВ. За 2023 рік загальна кількість закордонних поштових пересилок, які отримали українці, становить понад 52 млн. Сергій Марченко сказав, що на дорослого українця в середньому припадає по дві пересилки на рік. Йдеться саме про закордонні пересилки, по яких податки не сплачуються. На сьогодні існує законодавче обмеження ― посилки до 150 євро не оподатковуються, незалежно від того, звідки вона надходить, чи то від фізичної особи, чи то від маркетплейсу. Коли ми говоримо про те, як наші підприємці намагаються обходити легальні механізми сплати податків, то часто відбувається дуже серйозне подрібнення партій товару, особливо з Південно-Східної Азії, Китаю. Щодо пересилок до 150 євро, є така цифра, що найбільших 100 отримувачів таких посилок одержали їх на 42 млн грн. Це очевидний бізнес. І насправді наша легка промисловість, яка легально працює і сплачує ПДВ, з цього приводу достатньо серйозно обурюється, мовляв, ми працюємо не в конкурентних умовах, бо надходять достатньо великі партії товарів масового вжитку з Китаю, які не оподатковуються. По суті, ми з вами фінансуємо китайського виробника. Саме таку картинку просуває сьогодні уряд.

Звичайна фізособа стане власним податковим агентом?

З точки зору пересічного українця ця ситуація постає трохи з іншого боку. Проблема в тому, що ми всі сплачуємо податок на додану вартість, коли купуємо товар. ПДВ є вже у ціні цього товару, а продавець є податковим агентом і всі розрахунки з бюджетом здійснює безпосередньо він. Якщо запроваджувати, за пропонованою урядом логікою, що з першої гривні будь-якої поштової пересилки, яка здійснюється з маркетплейсу, буде одразу сплачуватися ПДВ, то маємо розуміти, яке виявиться навантаження на митні органи через таку величезну кількість пересилок. Уявіть, коли звичайна фізична особа стає власним податковим агентом і їй треба буде прямо на місці по IBAN сплатити на казначейство відповідні кошти, щоб отримати посилку. Ви правильно згадали на початку розмови, чи не буде це логістичним колапсом. По-перше, ми абсолютно впевнені, що такого додаткового обсягу роботи митні органи не витримають ― додаткових 52 млн оформлень. А по-друге, у нас є достатньо велика кількість людей, які до перерахунку коштів на казначейство мають дуже далекий стосунок. І чим старша людина, тим складніше їй буде пояснити, куди і що треба сплачувати для отримання посилки.

Пересилки від фізособи до фізособи

До того ж є достатньо велика кількість пересилок, які йдуть від фізичної особи до фізичної особи. Якісь речі, цукерки, консерви, наприклад, від родичів, що переїхали в Європу. Приходить посилка, і виявляється, що ви маєте сплатити податків за неї більше, ніж та річ коштує. Цю тему також треба обов’язково обговорити, бо ми постійно говоримо лише про інтернет-торгівлю, але механізм поштових пересилок стосується у першу чергу звичайних фізичних осіб. Тут виникає велика купа проблем, тому що законодавець на сьогодні не буде розрізняти, чи це маркетплейс, чи пересилка між фізичними особами. І ще цікавий момент ― якщо це від особи до особи, то хто буде здійснювати оцінку вартості цієї поштової пересилки?

Олег Пендзин. Фото: ФБ-сторінка Олега Пендзина

А як пропонує уряд?

У даний момент на митниці працюють відповідні служби, які здійснюють експертну оцінку вкладень. Але все буде ускладнюватися і вимагати додаткових видатків з боку отримувача, тобто купа проблем звалиться на наші з вами плечі, для того щоб отримати від наших друзів або родичів посилку з Європи. То чи вартують усі ці складнощі тих можливих додаткових надходжень, які можна отримати в результаті новацій? Уряд приблизно розрахував, що за рік може бути додаткових надходжень приблизно на рівні 7 млрд грн. Цифра вирахувана з тих 52 млн пересилок. Ця ідея була формалізована в законопроєкті, поданому до Верховної Ради урядом щодо податкових новацій, які планували впровадити з вересня, але в процесі обговорення ця ідея була вилучена. Тому що обсяг коштів, які можна було б отримати від цієї податкової новації, викликав сумнів, до того ж надзвичайно великий тягар лягав би на митницю. Скільки треба державі оплатити додаткових людино-годин на митниці, для того щоб отримати умовних 7 млрд грн на рік? На сьогодні згаданий законопроєкт передано на друге читання, і цих ідей там немає. Хоча нардепи не полишають тему і планують до неї повернутися.

На мій погляд, є кілька аспектів цього питання. Є виробники, які переживають, що мають неконкурентні умови, є споживач, який може опинитись у достатньо складній ситуації отримання пересилок, і є сам бюджет, його видатки та можливі доходи у зв’язку із запровадженням податкових новацій.

Як вирішується питання маркеплейсів у Європі

Яке ваше ставлення, як економіста, до пропозиції співзасновника "Нової пошти" Володимира Поперешнюка зробити безмитний поріг 1000 доларів? 

Я розповім, як вирішується питання маркеплейсів у Європі та забезпечуються конкурентні умови європейського вітчизняного виробника. Є достатньо відпрацьовані механізми, коли державні органи звертаються до маркетплейсу і зобов’язують його по місцезнаходженню покупця додатково утримувати в ціні товару, що стоїть у маркетплейсі, величину податку на додану вартість, яка визначена у тій чи іншій юрисдикції. І потім цей маркетплейс, за угодою із державними органами, перераховує утримані від покупців кошти в бюджет країни. Жодних додаткових митних обтяжень та ускладнень. Національний товаровиробник абсолютно спокійно реагує, тому що 20% податку на додану вартість (якщо говорити про українські реалії) збирається з маркетплейсу, який може легко відстежувати місцезнаходження покупця через IP-адресу. І автоматично збиратиметься обсяг ПДВ, який підніматиме ціну товару в маркетплейсі. У такий спосіб питання вирішується в Європі. Мені здається, такий варіант був би максимально простим і для нас, зокрема для українських товаровиробників.

Треба завжди виходити з інтересів громадянина та національного товаровиробника, для того щоб максимально спростити всі процедури і знайти оптимальний варіант, що задовольнятиме всіх. Повторюся ― якщо просто в лоба запровадити митні додаткові платежі на кожну пересилку, то загальний обсяг додаткових людино-годин на митниці виросте в рази, а ми з вами як отримувачі посилок станемо податковими агентами, тобто будемо зобов’язані сплачувати всі митні платежі, відповідні перерахунки ПДВ на єдиний казначейський рахунок. Якщо нас слухають бухгалтери, то вони добре знають, що це питання дуже непросте, адже і рахунки змінюються, і платежі не завжди проходять.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ МАЄ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЦИХ ТВЕРДЖЕНЬ ЕКСПЕРТА "ЕКОНОМІЧНОГО ДИСКУСІЙНОГО КЛУБУ" ОЛЕГА ПЕНДЗИНА В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО.