Серебрянський ліс, серпень 2023 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків
Копитні і птахи легко переміщуються. А дрібніші тварини і комахи гинуть
На Львівщині неподалік природного парку "Сколівські Бескиди". кілька днів тому знайшли хвору і виснажену самицю зубра європейського, який занесений до Червоної книги України. Попри старання ветеринарів тварина померла. Причини наразі невідомі. В Україні є ще сотні видів інших червонокнижних тварин і птахів, які мешкають у різних районах. Як зараз живеться їм у природі і які загрози і небезпеки їхньому існуванню є в умовах війни?
Місця мешкання більшості живих істот і тварин потрапили до зони активних бойових дій. Крім крупних тварин, птахів або ссавців, ніхто інший не покидає ці території. Легко уявити, що від фактору неспокою тікають копитні. Часто люди чують слово тварини і одразу уявляють копитних або хижаків. Не уявляють комах, павуків, дрібних мікроскопічних тварин, які живуть в грунті і його створюють. Копитні і птахи дуже легко переміщуються. Для них фактор неспокою однозначно призводить до того, що вони покидають ті місця, де їм здається небезпечно. Але всі інші наземні дрібніші тварини… Уявіть черепаху болотяну, яка на будь-який тривожний момент буде ховатися у воді. Уявіть будь-яких тварин, які живуть в норах і які ховатимуться в норах. Бабаки, наприклад. Майже всі бабаки України живуть на тимчасово окупованих територіях або на півночі Харківщині, там, де зараз найбільш активно розгортаються бойові дії. Бабак тільки ховається під землю. Він може сховатися і не вилазити з-під землі понад добу і не харчуватися. В Дворічанському національному парку я взагалі не знаю, чи ці тварини досі живі, якщо вони, навіть злякавшись просто людини, яка проходила повз, можуть добу не вилазити з нори! А що вони роблять, коли там два роки активні бойові дії, коли артилерія обстрілює їхні нори ззовні? Різні тварини реагують по-різному.
Є ще одна дуже погана деталь в цій всій історії: це те, що обстріли призводять часто до пожеж на природних територіях, коли загоряється трава, степи, ліси, луки і всі дрібні тварини… От комахи, наприклад. Як вони можуть врятуватися? Вогонь поширюється зі швидкістю, з якою дме вітер. І тому, звичайно, що бойові дії для більшості різноманіття тварин просто призводять до їх загибелі.
Для наземних тварин війна – це, з великою вірогідністю, загибель
Чому тварини залишаються у тих місцях, де вони живуть, чому вони не мігрують?
Кожній тварині притаманна якась модель поведінки. От перегузня. Мені здається, що це найяскравіший, найпривабливіший звір в Європі, він живе у нас якраз на сході України. Він є і східніше, ніж Україна, але в цивілізованій Європі перегузня є лише на сході України. І вся перегузня, яку охороняє Європа, це те, що можна охороняти в Україні. Вона, коли стає страшно, ховається в нору. Так само, як і бабак, наприклад, вони нікуди не можуть мігрувати. Їхня реакція, їхній природний захист від небезпеки – це швидке занурення максимально глибоко в нору. Нору може засипати, вибухи можуть тривати місяцями і тварині буде страшно вилазити, щоб спокійно похарчуватися тоді, коли його нічого не лякає. Бабак чекає моменту, коли навколо нори не буде нікого, хто б його лякав, а він тоді спокійно буде харчуватися. В умовах війни це все дуже важко уявити, щоби тварин ніхто не турбував. Змії, ящірки, черепахи… Вони що, мігрують? Вони не мігрують, вони просто сидять собі в своїй екосистемі. Для ящірок їхній захист – це швидкість в моменти, коли їх переслідує хижак. І війна створює такі загрози, в яких їхні механізми природні абсолютно не дають ніякого захисту, вони неефективні. А комахи і дрібні тварини, які живуть в грунті… Все це вимирає від будь-якого вибуху, пожежі на поверхні землі, маса ґрунтових організмів гине, а від них залежить взагалі існування ґрунту у нас. Від найдрібніших тварин, про яких ми ніколи зазвичай не думаємо, до борсуків, перегузні, тхорів, які ховаються в нори – вони всі беззахисні, бо жодне з них не мало історичного досвіду. Еволюція їх не підготувала до війни. Для наземних тварин війна – це, з великою вірогідністю, загибель.
На фото перегузня звичайна
Для природи збільшення чисельності деяких видів після заборони полювання в умовах воєнного стану – це неймовірний шанс поновити природну чисельність
Вже три роки в Україні існує мораторій на полювання.
Є якісь умовно вигадані самими мисливськими організаціями нормативи чисельності тварин. І от вони вважають, що має бути, умовно кажучи, дві лисиці на стільки гектарів. А якщо їх там є три… А ми, до речі, не знаємо точно, чи стільки їх там є, бо ніхто у нас нормально чисельність тварин не вивчає. Це одна зі слабких сторін нашої екологічної політики. У нас досі немає нормального моніторингу тваринного світу. Тобто жодна жива істота в Україні немає офіційних даних про те, скільки її є. Такого і ніколи не було. Я дуже не довіряю оцінкам мисливським, стільки ж там у нас є якихось тварин… Все, що в природі саме розмножується, ніхто чисельності не знає. Для природи збільшення чисельності деяких видів після заборони полювання в умовах воєнного стану – це неймовірний шанс поновити природну чисельність. Ми навіть забули вже, стільки взагалі в природі має бути тварин. Якщо зупинка полювання призводить до стрімкого збільшення чисельності виду, це значить, що чисельність виду залежала лише від того, що його вбивали мисливці. Якщо варто було зупинити полювання і його стає більше, значить його має бути більше. Його було менше через те, що на нього полювали. Реальна природна чисельність багатьох видів має бути значно на порядок більшою, ніж ми з вами звикли. І саме ось ця заборона полювання дає нам шанс побачити, наскільки багатою може бути природа, що те, чого ми раніше не бачили, це тільки тому, що мисливці всіх повбивали. От тому ми не бачили тварин. Це не зараз їх стало більше. Це раніше їх було менше.
17 національних парків, природних і біосферних заповідників потрапило в окупацію
Які заповідні території, заповідники або нацпарки найбільше постраждали під час війни?
Їх досить багато потрапило в окупацію. Загалом 17, якщо рахувати разом Національні парки, природні і біосферні заповідники. Але це не значить, що прямо всі вони сильно постраждали. 17 – це 44% від усіх. 1/5 України захоплена росіянами і майже половина заповідних територій там. Воно так історично складалося, тому що завжди більш непорушними були території на периферії. Заповідні території постраждали більше. Найбільше постраждали ті, які були затоплені під час теракту на Каховський ГЕС. Це національний парк "Нижньодніпровський". Він весь був повністю змитий. Всі наземні тварини, які були в Нижньодніпровському національному парку – це якраз був сезон розмноження – всі були просто змиті потоком води в Чорне море. Це випадок найбільший в історії, коли якийсь Національний парк повністю втрачав всю наземну фауну за лічені години. Тисячі тварин загинуло. Це став стерильний простір. Замість багатого Національного парку це просто став якийсь стерильний безжиттєвий простір. Конкретно від бойових дій більше всього постраждали на Херсонщині Національний парк "Кам'янська Січ". На Донеччині дуже сильно постраждав національний природний парк "Святі Гори". Всі території навколо Святогірська, Богородичного і Білогорівки – це все Національний парк "Святі Гори". В різній мірі пожежами пошкоджено майже 80% парку. По площі це найбільші втрати. Повністю згорів Джарилгацький національний парк. Серебрянське лісництва – можливо там не зовсім все, але переважно це Національний парк "Сіверсько-Донецький". І це єдиний Національний парк Луганської області. Саме цей національний парк реально знищений повністю. В останні місяці дуже сильно ситуація напружилася на Харківщині в районі міста Дворічна. Берег, де тривають активно бойові дії, повністю є Національним парком "Дворічанський". Дворічанський парк теж треба зарахувати до найсумніших сторінок, на яких ми говоримо і про війну, і про охорону природи.
