Президент США Дональд Трамп очікує зустрічі з королем Йорданії Абдаллою біля Білого дому у Вашингтоні, США, 11 лютого 2025 року. REUTERS/Nathan Howard
Росіяни не те, що не йдуть назустріч, вони ще більше ставлять палки в колеса
Ударами по енергетиці росіяни зривають припинення вогню. Їхня поведінка, на жаль, цілком прогнозована і передбачувана. Чи вплине це на позицію Сполучених Штатів Америки? Чим США будуть на це відповідати?
Знаючи підлу натуру ворога, ми лише чекали підтвердження цієї тактики. Що буде тепер з просуванням питання мирних переговорів? Адже до Великодня Сполучені Штати мали твердий намір якимось чином фіналізувати цю подію.
Справді, так званий дедлайн 20-го числа, який нібито встановив Трамп, вже перенесли і сказали, що гіпотетично все може затягнутися і до 30 квітня. Американці розуміють, що не так все просто, як їм задавалося. Принаймні, Трамп сам про це сказав в інтерв'ю після спілкування з російським диктатором. Він був, м'яко кажучи, розчарований. І він дав досить просте, але змістовне інтерв'ю, в якому він показує, що не очікував такого спілкування з Путіним.
На даному етапі їм стає все складніше, тому що росіяни не те, що не йдуть назустріч, вони навпаки починають ставити ще більше палки в колеса.
Але говорити про те, що це кінець, що більше вони не зможуть співпрацювати з американцями і не планують припиняти вогонь, ми не можемо. Це не так. Вони ще можуть припинити вогонь. Інше питання, як це буде виглядати, тому що ми бачимо, що будь-яке припинення вогню з росіянами не працює. І сьогодні ми вже чуємо заяви, що жодного перемир'я фактично і не було. І воно так само буде тривати і надалі.
Трампу потрібна хоч якась перемога, щоб переключитися на внутрішню аудиторію і почати забувати про Україну
Але американцям потрібно трішки інше. Їм потрібна якась перемога, і вони хочуть про неї прозвітувати дуже швидко. Щоб хоч якийсь період часу не було ніяких обстрілів. Щоб після 20 числа бодай місяць-два була тиша. Щоб Трамп міг спокійно переключитися на внутрішню аудиторію і почати трішки забувати про Україну.
А щодо Путіна, то він користується цим моментом. Ми бачимо, що він дуже непогано зараз справляється на перемовинах. Він виставляє, м'яко кажучи, дуже невигідні умови для України і для всього демократичного світу. І Трамп гіпотетично може на це піти. Хоча ніяких фактичних даних про те, що він має знімати санкції чи йти назустріч Путіну, немає. Поки що йдуть перемовини. І ми бачимо, що після кожної зустрічі є зазвичай три тексти, і всі три тексти якщо не кардинально відрізняються, то принаймні один з них не подобається всім іншим, в тому числі й американцям. Тому що американцям не сильно цікаво, які запити буде кидати Путін. Американцям цікаво припинити вогонь, і на даному етапі позиція України є дуже вигідною.
Ми на початку діяли трішки по-іншому. Розуміючи, що таке перемовини, ми не хотіли здавати ніяких позицій. І на славнозвісну чи сумнозвісну зустріч в Овальному кабінеті ми приїхали з пропозиціями справедливого миру з позиції адекватного відношення до росіян. Але Трамп тоді ще не був готовий, м'яко кажучи, взагалі розуміти, що зараз відбувається в Україні, на якому етапі зараз ця війна, і хто такий Путін.
Хочете розмовляти з Путіним – ми тільки "за"
Але після того, як трапився скандал, ми підняли ручки і сказали: добре, хочете розмовляти з Путіним, хочете домовлятися – ми тільки "за". Вперед! І ми вчинили по-хитрому. Ми сказали, що ви самі побачите, хто такий Путін. І зараз Трамп починає бачити, хто такий насправді Путін. Сказати, що Трамп в шоці, це нічого не сказати. Його команда не задоволена. А щодо управління Україною під егідою ООН, то цей абсурд Трамп не захотів навіть коментувати. Тому що це абсолютно абсурдно.
Державний лад в Україні визначається Конституцією і народом України. Такою була відповідь Держдепу США.
Так. Вони висловили дуже чітку позицію і не захотіли вступати в якусь полеміку. Тому що вони провели вже досить багато часу з росіянами, і вони нарешті почали дійсно розуміти, яка їхня справжня мета. Але проблема в тому, що їх це мало цікавить. Так, їх це хвилює, їх це нервує, їм це не подобається, тому що, росіяни плутають їм їхні плани. Трамп дійсно хотів швидко завершити війну і сказати всім "до побачення, ви собі розбирайтеся, а я перекидаю гарантії безпеки на Європейський Союз". Він хоче займатися внутрішньою політикою і не хоче бути відповідальним за ще один Афганістан.
Шалений тиск на Трампа і незручні запитання виборців
Поки це все триває, поки до свідомості Трампа намагаються донести, що він дещо викривлено бачить картину цієї війни, ворог продовжує нарощувати обстріли шахедами, безпілотниками. Це означає, що у нас будуть нові страждання і новий біль. І на тлі того, що виробляється в мирному українському небі цим ірансько-рашистським залізяччям, Путіна намагаються затягнути за стіл переговорів. Скільки, на вашу думку, це може тривати? Є якісь часові виміри? Півмісяця, місяць? Коли у Трампа урветься терпець?
Трамп поставив собі дедлайн – 20 число. Поки будемо притримуватися цієї межі. Тому далі йому буде тягнути набагато складніше. В нього є своя політична повістка. І багато хто вважає, що нас не має цікавити, що відбувається в Америці, нас повинні цікавити свої події. Так, це правильно, але тут не враховують певний аспект, що Трамп діє виключно через призму своєї внутрішньої політики. Його цікавить те, як до нього ставляться всередині країни. І через те, що зараз всередині країни відбувається шалений тиск на Трампа, він хоче цю війну завершити максимально швидко і позбутися цього тягаря.
Тому що йому, давайте будемо відвертими, м'яко кажучи, зараз важко. І його протрампівських республіканських конгресменів на будь-яких зустрічах з виборцями просто роздирають. Їм ставлять такі ж запитання, як і Трампу, і вони мають чітко на них відповідати: хто такий Путін, чому війна не завершується, чому вони не дають Україні підтримку тощо. Це дуже незручні запитання. Чому, мовляв, Трамп обіцяв вирішити питання з позиції сили, а ви виглядаєте слабкими. Тому є така гіпотеза, що Трамп може показати свою силу протягом наступних місяців, тому що іншого варіанту в нього немає взагалі.
Три сценарії для президента США
Тобто у нього зараз є три варіанти. Перший – піти максимально назустріч Путіну, відверто стати проросійським і отримати величезну, м'яко кажучи, критику всередині країни, а можливо й імпічмент. Тому що його країна точно не потерпить такого ставлення. Другий – це показати силу і розвернутися до України на 180 градусів від Путіна і сказати: ось вам ще декілька трильйонів доларів, зброя, армія тощо. І третій варіант – взагалі вийти в нейтрал, сказати, що це не його проблема, і щоб ми розбиралися самі. У нас, мовляв, є Європа, він виходить з конфлікту і займається внутрішніми питаннями.
Цей варіант гіпотетичний, чи він може бути задіяний, коли Трамп відчує безсилля і втому від спроб вмовити рашистів сісти за стіл перемовин?
Я вважаю, що ні. Пояснюю, чому. Є військова доктрина США. Погляньмо на ситуацію через призму "Великої шахівниці" Бжезинського ("Велика шахівниця: панування Америки і її геостратегічні імперативи" – найвідоміша книга американського політолога, соціолога і державного діяча Збігнєва Бжезинського, яка є роздумами про геополітичну могутність США і про стратегії, завдяки яким ця могутність може бути реалізована у XXI столітті – ред.). Росія все ж має впливати на Китай зі сторони Сполучених Штатів Америки. Має бути таким собі запобіжником. І для того, щоб керувати Росією, потрібно мати важелі впливу. Зараз Сполучені Штати Америки з кожним днем мають все менше і менше цих важелів. Якщо Китай має величезні економічні важелі впливу, то Сполучені Штати Америки – мінімальні. І для того, щоб повернути ці важелі, потрібно повертати і економічні структури, і військово-політичні тиски по цьому світу. Але для цього потрібно щось робити. Тому повний нейтралітет в тому регіоні, в принципі, зараз неможливий.
Варіант задобрити Росію також можливий, але він буде завідомо програшний. Будьмо відвертими, світ дуже жорстокий, і не все в ньому буде йти через призму України. Але в реальності, найімовірніше, Трамп буде вимушений показати силу, але не так, як ми собі уявляємо. Це не буде фінансування України в десятки трильйонів доларів. Але принаймні потужні санкції і притримання їх цілком релевантні. Буквально позавчора, наприклад, були введені санкції на Венесуелу. Гіпотетично, ті країни, які будуть купувати нафту в Венесуели, можуть отримати дуже потужний удар. Китай відразу відмовився від купівлі нафти в Венесуелі. Чи можливе таке з Росією? Я думаю, що це прямий натяк Росії, що з ними теж таке може бути, якщо вони продовжать свою діяльність. Я нагадаю, що 30% бюджету Росії наповнюються виключно з продажу нафти.
Припинення вогню як економічна підзарядка
Попри те, що для Трампа багато чого відбувається не на його користь, це й обвал фондових ринків, і деякі колізії, пов'язані з основними продуктами харчування, у Путіна теж немає безлімітної карти у російській економіці. Вона перебуває в дуже скрутному становищі. Які на сьогодні можливості Путіна, якщо подивитися на них під цим ракурсом?
Я багато пишу про економіку Путіна, і вона справді дуже сильно страждає. Він не безкінечний, це 100%. Буданов заявляє про те, що якщо до початку 26-го року не буде завершена війна в Україні, то в Росії почнуться критичні, незворотні зміни в економіці. І не тільки в економіці, а й в геополітиці також. І це дійсно можливо. Я вірю, що він хоче завершити, принаймні призупинити зараз війну в Україні, але з однієї умови. Я скажу трішки гіперболізовано, але Путін дуже би хотів, щоб ця війна завершилася, і він би повністю захопив Україну. Оце його умови, але цього не відбудеться. І він вже щасливий від того, що окупував частину Херсонської, Запорізької областей, Донецьку, Луганську області і Крим.
Він вже 100% святкує перемогу і готується до того, як 9 травня буде про неї розповідати. Про те, що вони додали ще більше територій. Скоріше за все, Путін піде на умову припинення вогню. Тому що йому це вигідно. Йому потрібно економічно перезарядитися. А якщо з нього ще й будуть знімати санкції, то це для нього взагалі ідеально. Ми, звичайно, будемо сподіватися на те, що Європейський Союз максимально буде тиснути на всі санкційні режими, які були введені до того. Поки що європейці кажуть, що доки не будуть виведені ці війська з території України, ми не будемо знімати санкції. Але знову ж таки, це поки що. Тому що є американці, і американці будуть тиснути.
Чого хоче Європа?
І це дилема для росіян, тому що навіть зі зняттям санкцій, їм буде складно відновлювати свою економіку, військовий режим і будувати нові технологічні проекти. Вони багато чого розповідають про нові літаки та інше, але для того, щоб це робити, потрібен час і величезні кошти. А ці кошти є, на жаль. Я нагадаю, що під час війни протягом цих трьох років росіянці заробили на продажу нафти і газу приблизно 720 мільярдів євро. Я розумію, що ці кошти в будь-якому випадку вливаються в цю війну. Вони згорають дуже швидко, але це величезні кошти. І якщо буде війна призупинена, ці кошти будуть інвестуватися, і вони, на жаль, будуть приносити набагато більше смертей.
І можливо навіть Європейському Союзу. Європа боїться цього. Європа не хоче, щоб ця війна призупинилася. Давайте будемо відверті. Вони самі про це говорять. Вони вірять в те, що чим довше ця війна буде тривати, тим більше армія Росії буде стиратися об Україну. Відповідно, буде менше шансів, що згодом Росія нападе на Європейський Союз.
Про це говорив керівник німецької розвідки, що Європа, мовляв, зацікавлена в тому, щоб війна в Україні тривала ще років 5, тоді вони встигнуть підготуватися. А за тілами українців (це, звісно, було сказано між рядками), вони будуть готувати і розглядати свої концепції. Як ці обстріли українських енергетичних об'єктів, цивільної інфраструктури можуть вплинути на перемовини Кремля зі Сполученими Штатами щодо інших сфер – енергетика, Іран? Що думаєте ви?
Їм зараз максимально вигідно до припинення вогню, якщо воно гіпотетично відбудеться до 20-го чи 30-го квітня, знищити максимальну кількість виробничих потужностей в Україні. Вони вже знищили приблизно 30% газовидобувних установок, які збільшують тиски і перекидають їх в систему. І це велика проблема для України. Українська влада заявила, що ми маємо закуповувати приблизно 5 мільярдів кубометрів газу, і це додатковий тягар для нашого бюджету, або ж для бюджету тих країн, які нам фінансують ці витрати.
Тобто росіяни будуть постійно наголошувати на тому, що ми просимо величезні суми, а війна, мовляв, вже зупинилися. І вони максимально за цей час будуть знищувати в Україні все, що можливо. Їм не вигідно зараз припиняти вогонь.
Щодо Ірану та інших країн. У Ірану зараз свої проблеми максимальні. Йому явно не до Росії, це точно. Фактично вони зараз стоять на роздоріжжі. Їм, як мінімум, потрібно визначитися з тим, чи потрібно продовжувати агресивні дії проти Ізраїлю. І навряд чи вони далі будуть підтримувати Росію якимись ракетами. Хоча все, що могли, вони вже і так дали. І росіяни їх дуже вдало використовують, постійно вдосконалюють і застосовують по території України. Тому нам потрібно зараз посилюватися, суб'єктивізуватися, накладати вето на будь-які негативні якості української влади і і покращувати наш ОПК до максимального рівня.