0:00 / 0:00

"Хвороба молодіє", — лікар-невролог про захворювання Паркінсона та його профілактику

"Хвороба молодіє", — лікар-невролог про захворювання Паркінсона та його профілактику

11 квітня відзначається Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона. Це повільно прогресуюче захворювання нервової системи, що вражає переважно людей 60-80 років, із характерним однобічним тремором в кінцівках, мязовою слабкістю або м'язовою ригідністю. За статистикою в 2015-16 році в Україні було зафіксовано 60-65 хворих на 100 000 населення. Станом на 2024 рік ця кількість становила вже 130-150 хворих. Хвороба розвивається, зростає кількість хворих, вона молодшає. Виникає через ненормований графік роботи, повітряні тривоги, перебування в постійному хронічному стресі, розлади сну, порушення харчування. Про це в ефірі Українського Радіо розповів лікар-невролог Євген Маркін.  Якщо людина мала закриту черепно-мозкову травму, важкий струс мозку, вона в групі ризику. Якщо в родині є люди з хворобою Паркінсона, то може бути успадкування. Але вчасне виявлення, достатньо якісно надана допомога, медичне лікування, фізична активність, залучення ЛФК, масажу, інших реабілітацій, якісне харчування – запорука успіху в профілактиці хвороби Паркінсона.

0:00 0:00
10
1x

Фото з відкритих джерел

Це повільно прогресуюче захворювання нервової системи

Що таке хвороба Паркінсона, які є симптоми і з чим, можливо, її часто плутають?

Хвороба Паркінсона – це повільно прогресуюче захворювання нервової системи. Зазвичай воно виникає у людей старшого віку, у період 60-80 років, хоча існує і юнацька форма хвороби Паркінсона. Найчастішими основними проявами є тріада – тремор, гіпокінезія, та м'язова ригідність. Тремор, так звані коливальні рухи зазвичай є однобічними, наприклад у верхній кінцівці. Людина сидить вдома в стані спокою, немає ніякого чинника, психологічного чи емоційного тригеру, вона нічого не робить, просто може дивитися телевізор. І при розмові з рідними починається коливання в кінцівці. Вона намагається його зупинити, але не може. І на фоні хвилювання воно може посилитись. Також досить частим є тремор голови, кивальні рухи. Основна ознака прояву початку захворювання – тремор виникає лише з однієї сторони. Це один із провідних симптомів. Інший із симптомів – гіпокінезія, в людини виникає м'язова слабкість. Коли вона хоче щось написати, в неї уповільнення руху, можуть бути рухи розмашисті, є погіршення почерку. І досить часто також до тріади симптомів відноситься м'язова ригідність – напруження м'язів, коли людина щось хоче взяти, але відчуває, що у ліктьовому суглобі при згинанні-розгинанні кінцівки начебто йде м'язовий спротив. 

З чим плутають хвороби Паркінсона? Є вікові хронічні порушення мозкового кровообігу, особливо у людей із цукровим діабетом, з хронічною артеріальною гіпертензією, розвивається вторинний судинний паркінсонізм. Він також по симптомах може проявлятися тремором, частковою м'язовою ригідністю. І є ще велика група захворювань, як психогенний або есенціальний тремор. Також потрібно проводити діагностику із хворобою Паркінсона.

Щоб 100% зрозуміти, що це безпосередньо хвороба Паркінсона, то призначаються на короткий термін вже безпосередньо лікарем-неврологом препарати леводопи (амінокислоти). І впродовж певного часу у пацієнта покращується стан, знижується тремор, м'язова ригідність і тоді ми розуміємо, що це все ж таки хвороба Паркінсона.

Вона лікується?

Так, звичайно. На сьогодні щодо українських і міжнародних протоколів світових існують основні препарати в лікуванні хвороби Паркінсона. Якщо правильно адекватно підібрати дозування, то це дуже гарно покращує якість життя. Звичайно, що 100% ми не можемо вилікувати пацієнта, адже це захворювання повільно прогресуюче і воно призводить в подальшому до хронізації процесу, але фармтерапія, якщо її правильно і вчасно призначити, значно покращує якість життя. 

У 2024 році 130-150 хворих на хворобу Паркінсона

У світі налічується понад 4 млн пацієнтів. У 2040 році їхня кількість сягне понад 14 млн. Як ви можете пояснити таке зростання? 

Це дійсно так. Я дивився статистику по Україні, то в середньому, якщо брати період 2015-16 рік, то було в нас біля 60-65 хворих на 100 000 населення. Станом на 2024 ця кількість уже 130-150 хворих на 100 000 населення. Дійсно, ця хвороба дуже і дуже розвивається і зростає її кількість. Причина такої ситуації – це те, що хвороба молодіє і виникає через те, що сьогодні всі ми маємо ненормований графік роботи, повітряні тривоги, перебуваємо в хронічному стресі. Це все має вплив на порушення в нейронах. Такі різні емоційні стани, стреси, розлади сну, порушення харчування. Сьогодні мало хто слідкує за збалансованим, здоровим харчуванням. Всі ці фактори призводять до того, що дане захворювання сьогодні прогресує. Шкідливі звички, різні тютюнові вироби, зокема електронні. Ці всі речовини токсичні для клітин нервової системи, для нейронів. Ці всі засоби впливають безпосередньо на дофамінергічні рецептори і це призводить до розвитку даного захворювання.

Нині в пацієнтів з України є доступ до лікування, до тих препаратів, які прописують? 

Так, на сьогодні є багато лікарських засобів, які пацієнт може придбати за власний кошт. Вони є доступні в аптеках. І якщо уже в пацієнта підтверджений діагноз хвороби Паркінсона, він безпосередньо з висновком невролога, де є офіційно підтверджений діагноз, може звернутися до свого Центру первинної медико-санітарної допомоги через сімейного лікаря чи безпосередньо невролога, який знаходиться в поліклініці, де зареєстрований пацієнт, і через електронну реєстрацію Хелсі може отримувати електронний рецепт. Прийде sms на телефон і в аптеках можна отримати ліки по нульовій доплаті у рамках програми “Доступні ліки” або по частковій передоплаті. На сьогодні значна частина неврологічних засобів, яка направлена на лікування хвороби Паркінсона, є в доступі.

В сенсі діагностики пацієнтів із хворобою Паркінсона, що змінилося з початком повномасштабного вторгнення?

Якщо брати Київ, то якихось таких впливових змін ми не відчули. Потік пацієнтів є, був, у великих містах сьогодні достатня діагностична база, вузькі фахівці. На жаль на сьогодні дійсно є проблема з діагностикою в регіонах, які наближені до лінії фронту і на окупованих територіях. Є нестача кадрів і недостатність інструментальної діагностики. Лікар на прийомі в огляді пацієнта може запідозрити, що є ознаки хвороби Паркінсона, він оцінює тонус, побачить м'язову ригідність, оцінить, що є певний тремор, постуральна нестійкість, коли пацієнт в стані заплющених очей доторкається до носа, рука йде з тремором, тобто не чітка проба. Є певні клінічні ознаки, який лікар, практикуючий невролог, може достеменно впевнитися, що є дане захворювання. Щоб розуміти, що тремор (неконтрольований дрібний рух в стані спокою) паркінсонічного характеру чи іншого, проводиться електронейроміографічне дослідження. Називається треморографія. Ставляться датчики на кінцівку і за допомогою певної програмної процедури лікар-невролог проводить певні маніпуляції і ми бачимо походження цього тремору. Тобто це може допомогти в діагностиці. Якщо брати диференційну діагностику із вторинним паркінсонізмом, тобто судинного генезу, то потрібно зрозуміти, чи є атеросклеротичне ураження судин шиї та голови, порушення мозкового кровообігу, венозного відтоку. Для цього нам допомагає ультразвукове дослідження судин, вен та артерій голови та шиї. Якщо ми підозрюємо якісь інші вогнищеві симптоми, які також можуть бути проявами тремору, то для цього ми вже застосовуємо магнітну томографію. У 80% випадків такого діагностичного пошуку достатньо. 

На сьогодні достатньо тих методів діагностики, які є в Україні

Якщо порівняти наші показники з європейськими державами, то на якому місці за рівнем захворювання на хворобу Паркінсона Україна серед країн Європи?

В нас сьогодні дуже багато пацієнтів, які мають прояви синдрому чи захворювання хвороби Паркінсона. Це люди літнього віку. Багато хто живуть на периферії, у віддалених містечках, селах, вони не доїжджають до спеціалізованих клінік, неврологічних центрів і займаються певним лікуванням по своїй фінансовій можливості. Тому з приводу цифри - вона в рази вища. Дуже багато пацієнтів не звертаються, враховуючи соціальні проблеми, малі пенсії. Діагностичний пошук в країнах Європи значно вищий, тому що там є дуже багато певних профілактичних оглядів, соціальних проєктів для діагностики людей похилого віку. Ми десь на рівні п'ятого-шостого місця, якщо в цифрах. 

Якщо пацієнт звертається безпосередньо на первинну ланку, його огляне сімейний лікар чи терапевт, потім направить до безпосередньо вузького спеціаліста, але на первинній ланці. Якщо невролог запідозрить прояви, він може призначити електронейрографію, треморографія, УЗД судин шиї голови, детально оцінити неврологічний статус. Якщо він бачить, що по треморографії дійсно є ознаки, що це більш притаманно для хвороби Паркінсона, він може ще спробувати коротким курсом призначити ті ж препарати леводопи і на фоні нього побачить покращення, значить цього діагностичного пошуку щодо цього пацієнта є достатньо. Якихось прямо дуже таких виражених діагностичних процедур для встановлення даного захворювання на сьогодні ми не потребуємо. І навіть якщо ми візьмемо просто районну лікарню на периферії, то на сьогодні достатньо тих методів діагностики, які є в нас в Україні. Вони не поступаються європейським протоколам діагностичного пошуку. 

Протоколи лікування у нас і в інших країнах можуть різнитися? 

Застосовуються фармакологічно ті ж самі засоби. Але є деякі препарати більш новішого покоління, яких поки що в Україні немає. Але основна базова терапія на сьогодні ідентична з іншими країнами. Це узагальнена світова практика і вона однакова.

Як запобігти хворобі Паркінсона. Наскільки це можливо? 

Запобігти… тут питання досить складне, тому що є людина, яка може багато років жити і не мати цього захворювання, а хтось його має у 60 років. Питання, чому це виникло? Можливо, були певні фактори. Наприклад, людина перенесла травму. Якщо людина мала закриту черепно-мозкову травму, важкий струс мозку, вона в групі ризику, що може розвинутись захворювання. Якщо в родині є люди з хворобою Паркінсона, потрібно теж пам'ятати, що може бути певне успадкування. Якщо ми бачимо, що є ці фактори: травма чи генетичний анамнез обтяжений, то ми такому пацієнту повинні пояснювати, що потрібно максимально дотримуватись того ж самого режиму сну, потрібно достатнє фізичне навантаження, рухова активність, достатнє збалансоване харчування. Якщо пацієнт п'є багато кави, то варто відмовитись або значно обмежити кофеїновмісні речовинм, так само відмовитись від тютюнопаління. Основна профілактика – вести здоровий і активний спосіб життя і достатнє збалансоване органічне харчування. В наших реаліях донесення на рівні до населення не є достатнім. Якщо цю хворобу не лікувати, то дійсно буде хвороба прогресувати. Але вчасне виявлення, достатньо якісно надана допомога, медичне лікування, фізична активність, залучення ЛФК, масажу, інших реабілітацій, якісне харчування – запорука успіху.