36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Фото: facebook/navy.mil.gov.ua
Корпус переважає за чисельністю, бойовим потенціалом Збройні сили багатьох країн Європи
Що ви можете розповісти про формування і подальший розвиток морської піхоти, створення нового 30 корпусу?
Морська піхота, як рід Військово-морських сил, існував із початку створення Військово-морських сил з 1992 року. Попередньо День морської піхоти відзначався 16 листопада, коли вперше підрозділи морської піхоти прийняли присягу на вірність народові України в Севастополі. Але потім вирішили взяти більш історичну дату – 23 травня.
Морська піхота посідала дуже важливе місце. Її завданням було проведення амфібійних операцій на морі. Спочатку був сформований батальйон морської піхоти, він знаходився біля Севастополя. Була бригада морської піхоти, яка базувалась біля Феодосії. Той батальйон, який стояв під Севастополем, потім перевели туди. І це було досить трагічно в плані окупації Криму в 2014 році, тому що якраз морська піхота Росії багато чого зробила, щоб це відбулося. Після переходу в район півдня України морська піхота – перший рід, який почав відроджуватися. І вже у вересні 2014 року ротно-тактична група морської піхоти відбула в зону Антитерористичної операції для виконання завдань. Морська піхота, як елітний рід Військово-морських сил, дуже серйозно почав нарощуватися. З 2014 по 2017 рік було сформовано дві бригади морської піхоти, які базувались як на узбережжі Чорного, так і Азовського морів. В їх інтересах діяла окрема артилерійська бригада, яка забезпечувала вогневу підтримку дій морської піхоти і надводних сил, надводних кораблів. Після початку широкомасштабної агресії з'явилася серйозна потреба для проведення класичних амфібійних операцій. Висадку з моря, на річках до цього не проводили. Спроможність ведення амфібійних дій на морі, на річках, проведення рейдових дій в приморській зоні, в районі дельт річок – ці питання почали відпрацьовувати дуже активно і готувати підрозділи. Дуже багато допомогли в підготовці морської піхоти партнери з різних країн: Велика Британія, Румунія, США. Готувались підрозділи за кордоном. Зараз готуються в сусідніх країнах, для цього спеціально створений центр.
На сьогодні це досить серйозне угрупування. В 2023 році 24 травня президент України ухвалив рішення про створення корпусу морської піхоти. Зараз в корпусі чотири бригади морської піхоти, три бригади берегової оборони, дві бригади артилерійські і підрозділи бойового забезпечення: розвідка, безпілотні системи, зенітно-ракетні комплекси, полк підтримки. Це потужне угруповання чисельністю в десятки тисяч осіб. Корпус переважає за чисельністю, бойовим потенціалом Збройні сили багатьох країн Європи.
Якщо загалом про корпусну систему говорити: навіщо вона потрібна, як це спрацьовує практично для морської піхоти?
Те, що нам не вдалося зробити ефективний контрнаступ, однією з причин були дії виключно тактичного рівня. Невеликі підрозділи без достатньої вогневої, повітряної підтримки здійснювали тоді атакувальні дії. Був певний успіх, але недостатній. І після того було ухвалено рішення, що потрібно ці дії збільшувати, укрупнювати, щоби діяти у складі великих сил. Щоб ці сили були максимально скоординовані і діяли за правилами маневреної війни. І якраз на підставі цих висновків було ухвалено рішення про відновлення корпусів і в Сухопутних військах. А морська піхота – корпус уже був. Він був заснований на базі командування морської піхоти, вони виконували важливу функцію, але остаточного статусу не було. Зараз корпус морської піхоти – орган управління, з частинами, які на нього замикаються. Він знаходиться у вертикалі генерації сил. Готується до застосування саме, як корпус. Хоча окремі бригади діють і передаються і оперативно-тактичним, оперативно-стратегічним угрупуванням, які зараз ведуть озброєну боротьбу на різних ділянках фронту для того, щоб сконцентрувати силу в тій ділянці фронту, де супротивник менше всього очікує, менш підготовлений. І використанням основних принципів війни, як раптовість, концентрація зусиль, єдність командування нанести удар, щоб досягнути певних результатів. У нас зараз 16 корпусів в Сухопутних військах, два в Національній гвардії, один – морська піхота.
За чисельністю морська піхота України друга після США
Чим і на чому воює сьогодні українська морська піхота? Чи є всього вдосталь?
Вдосталь немає нічого на нашій планеті. За чисельністю морська піхота України, якщо брати країни НАТО і партнерів, друга після США. Нам було передано окремі зразки бронетехніки для її підсилення, стрілкова зброя, протитанкові засоби, зенітна ракетна система переносна. Щодо кораблів, катерів – це дуже критичне питання. Зараз перевага надається невеликим плавзасобам, які забезпечують дії морської піхоти якраз в прибережній зоні і на річках. Таких плавзасобів ми отримали багато як від наших партнерів, так і від уже вітчизняних виробників. Це човни розміром від 5 до 12 метрів. Частина їх знаходиться на балансі Військово-морських сил і передаються по заявці якраз підрозділу корпусу морської піхоти на різні операції. Коли здійснювалась операція в Кринках, там такої техніки багато використовувалось. Наявність такого об'єднання, як 30-й Корпус морської піхоти, може бути навіть політичною перевагою України після закінчення бойових дій в системі колективної безпеки. Бо охорона приморського напрямку і дії на морі – це унікальна спроможність, яку набула країна. І ми можемо використовувати таку спроможність не тільки в інтересах України, а в інтересах системи колективної безпеки. Але за рахунок того, що будемо отримувати також переваги системи колективної безпеки по інших напрямках. Дуже унікальна система, забезпечення важливе, вимагає ресурсу, часу і дуже серйозно нам допомагає реально.
Зараз найбільш ефективними є невеликі пілотовані і безпілотні системи
Що можете сказати про світові зразки або ті досвіди, які мають морські піхоти інших країн?
Морська піхота зараз в Україні використовується, як звичайна піхота на різних ділянках фронту, що є не основним її призначенням, але це допускається. У нас морська піхота використовується і у класичному призначенню: веде берегову оборону приморських районів, там, де проходить лінія бойового зіткнення. В першу чергу це в районі Криму. І це дуже важливий напрямок – південь України. Тут взаємодії із Сухопутними військами, Повітряними силами. Дуже важлива амфібійна спроможність. До війни її не було. Тоді якраз нарощували морську піхоту, щоби направляти її в зону АТО, потім ООС, як механізовані підрозділи. Досвід отримали і позитивний, і негативний. Але дуже безцінний. Він буде корисним і для наших колег у системі колективної безпеки. Якщо брати по потенціалу, то дев'ять бригад – це понад 30-40 тисяч людей. Це дуже велика кількість. Більше мають тільки Сполучені Штати Америки в корпусі морської піхоти. Структура трансформується з радянської, тому що було дуже важко перейти від радянської структури на структуру західну. Основи цієї структури дуже важко впроваджувались. Зараз корпус морської піхоти наближений по структурі. І нещодавно було ухвалено рішення про перехід всіх Збройних сил на структуру НАТО, західних країн по організації органів управління, штабів, батальйонів, бригад. У радянській системі батальйон рішення не ухвалював. Там було 600 осіб, вони закривали 3 км фронту, все було дуже лінійно і передбачувано. Але базувалось тільки на чисельній перевазі. Зараз ми абсолютно від цього концепту відходимо, нам просто фізично дуже важко переважити ворога, у якого ресурсів набагато більше. Більше використовуємо розумові підходи, так, як це робиться на Заході. І зараз якраз цей процес триває, зокрема і в морській піхоті. В поєднанні фізичної потужності, яка складається з частин зброї, з вірними концептами застосування, доктринами і тактиками сучасними, які зараз також напрацьовуються, плюс високий моральний дух і відданість Батьківщині – це три компоненти, які дійсно роблять нашу морську піхоту унікальною, боєздатною. І надії українського народу в те, що ми переможемо в цій війні проти дуже потужного агресора.
Нам потрібні сьогодні великі кораблі, зокрема для морської піхоти? Чи ця концепція застаріла назавжди?
Будь-який корабель зараз чи судно розміром 50 м і більше дуже легко виявити і знищити як нам, так і супротивнику. Ми бачимо, наскільки ефективним був цей наш підхід асиметричний з використанням морських дронів, повітряних дронів і крилатих ракет по кораблях противника в Криму і навіть Новоросійська. Те ж саме стосується і нас. Великий корабель – це просто велика ціль через стислість операційного району. Від Севастополя до Одеси всього 145 морських миль. Така велика ціль стає дуже вразливою. Зараз найбільш ефективними є невеликі пілотовані і безпілотні системи. Розмір катера, який може доставити групу морської піхоти в певний район і забезпечити вогневу підтримку його дій. До війни ще десь шість-вісім років тому була ідея про катер "Мark VI". Американський. Вони дуже потужні і інформаційно дуже спроможні. Вони можуть отримувати інформацію заздалегідь щодо ворога, наносити туди удари. Були намагання створити свій катер "Кентавр".
Безпілотні системи дуже-дуже ефективні. Вони коштують набагато менше. Їх ефективність дорівнює в окремих спроможностях пілотованим системам. І головне, що там не треба людей на борту, ми не втрачаємо їх. Нині я не бачу жодного сенсу будувати великі кораблі ні для морської піхоти, ні для ВМС.
