Президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп на зустрічі під час 81-ї Генеральної Асамблеї ООН. 22 вересня 2026 року. Фото: REUTERS/Kylie Cooper
"Трамп намагається гратися в гнучкість не лише з Росією"
Як змінилася риторика Дональда Трампа щодо спроб закінчення війни в Україні?
Якщо брати зовсім глибоко, то підхід Трампа не змінився. Це постійні намагання домовитися. Трамп намагається гратися в гнучкість і домовленості не лише з Росією, а й з Китаєм та Індією.
Чи можемо ми отримати від Трампа щось хороше, зважаючи на підписання ним закону покійного сенатора Ліндсі Грема?
Закон Грема спрямований більше проти третіх держав – Китаю, Індії і навіть Туреччини. Щодо Росії там є норма про 500% мита.
"Наразі ми проговорюємо певні формати, а не конкретний результат"
Якою може бути роль Китаю в переговорному процесі?
Трамп і його адміністрація прекрасно розуміють, що Сі Цзіньпін здатен впливати на Путіна. Це стосується постачань комплектуючих для засобів повітряного нападу і допомоги в обходженні санкцій, і підтримки на зовнішньополітичній арені. Тут варто згадати саміт ШОС та різні партнерські організації. Тут можна звертатися до Сі Цзіньпіна. Він був би не проти цього. Інше питання – чи отримаємо ми практичний результат? Другий момент: теорія переговорів і посередництва нам говорить про те, що чим більше посередників і переговорників, то складніше врегулювати сам воєнно-політичний конфлікт. Кожен посередник очевидно виходить зі свого інтересу. Наразі переговорний процес – це не щось дієве. З боку Росії це імітація. Тому наразі ми проговорюємо певні формати, а не конкретний результат.
Фінляндія розуміє ризики бездіяльності
Президент Фінляндії Александр Стубб каже, що їхнє послання росіянам таке: "Послухайте, хлопці, ви не виграєте цю війну, тож давайте спробуємо її закінчити". Зеленський хоче миру, Трамп хоче миру, і тепер нам потрібно домогтися того, щоб Путін сів за стіл переговорів". Ці зусилля впираються в російську сторону, яка постійно жонглює словами і рішеннями. На саміт Великої двадцятки у грудні Путін вже не збирається – про що свідчать ці речі?
Колективна Європа, яку в даному контексті представив Александр Стубб, не може закритися від даного питання і залишити його на відкуп США. Ми бачили, що це призводило до обурення в самій Європі. Різні лідери висловлювали незадоволення, що Трамп вирішує їхню долю. Тому невипадково був обраний Стубб. Він вправний оратор і відомий своїми заявами у медіапросторі. І звісно сам фактор Фінляндії. Хоч Фінляндія і закликає Росію до миру, проте паралельно вона переозброюється, оскільки прекрасно розуміє, що таке мати за сусіда колишній СРСР і нинішню РФ. Європа не може і не хоче з цього піти. Вона об’єктивно розуміє, що якщо не намагатися врегулювати і усунути низку цих викликів і загроз колективній безпеці, то ці держави стануть наступними мішенями РФ. Тому основним рупором тут є Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, а не Іспанія чи Португалія.
Основним споживачем зерна з нашого регіону є навіть не Африка, а Китай
Як питання світової продовольчої безпеки впливає на переговорний трек?
Низка дослідників говорять, що взаємні обстріли РФ наших об’єктів інфраструктури і удари, які ми завдаємо по об’єктах нафтопереробки РФ призвели до взаємного скорочення експорту зернових. Основним споживачем зерна з нашого регіону є навіть не Африка, а Китай. Пекін також зацікавлений у безперебійних постачаннях зерна, тому що в подальшому він може це саме зерно сам споживати і передавати в держави Африки як допомогу чи продавати.
.jpg)
Андрій Рудик. Фото: Facebook
КОНТЕКСТ
Президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп зустрілися напередодні, 22 вересня у Нью-Йорку на полях 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Після зустрічі Зеленський розповів, про що йшлося на ній.
"Звичайно, ми говорили про те, як завершити війну. Це пріоритет. Ми готові. Я не впевнений, що Росія сьогодні готова...", – зауважив президент України.
Київ запропонував взаємно припинити удари по енергетичних об'єктах. Тобто Україна не завдаватиме ударів по нафтопереробних заводах Росії, якщо Москва не атакуватиме українську енергосистему та водопостачання. "Не нападаєте на наше – ми облишимо ваше. Ми готові на будь-який формат енергетичного перемир'я, якщо ви не нападаєте на будь-яку нашу енергетику. Ось така наша пропозиція. Ми дуже вдячні американській стороні. Вони передадуть це росіянам", – повідомив Зеленський. Він додав, що не знає відповіді Москви щодо цього і не впевнений, що росіяни готові припинити удари по енергетиці та інфраструктурі.
Водночас Зеленський знову запевнив, що готовий зустрітись з очільником Кремля Володимиром Путіним "у будь-який час", зазначивши, що президент США Дональд Трамп може організувати такий "тристоронній" саміт. "Я готовий. У будь-який час, коли всі сторони будуть готові. Я вважаю, що нам усім потрібно діяти якомога швидше. Я готовий до тристоронньої зустрічі. Але думаю, що Путін не готовий до неї, бо не готовий закінчити війну", – сказав Зеленський.
Зеленський відзначив також, що під зустрічі із Трампом у Нью-Йорку не звучало жодних прохань з американського боку, щоб Сили оборони України односторонньо припинили удари по об'єктах на території РФ.
"Не звучало жодних прохань в односторонньому порядку, щоб Україна зупинила удари. Ми навпаки говоримо про енергетичне перемир'я, чи ми можемо зараз змусити Путіна закінчити цю війну", — сказав Зеленський, зазначивши, що саме енергетичне перемир'я може стати першим кроком до завершення війни.
