1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди

1 770 судових рішень проти держави на 377 мільйонів гривень. Адвокат про відшкодування шкоди

Українська система виконання судових рішень щодо відшкодування шкоди державою працює в умовах постійного динамічного руху, а кількість справ цієї категорії залишається значною, розповів в ефірі Українського Радіо адвокат Юрій Бауман. За його словами, на офіційному сайті Державного казначейства вказується, що на примусовому виконанні перебуває 1 770 рішень судів на загальну суму 377 мільйонів гривень. "Це не є стала цифра, вона постійно змінюється", — підкреслив адвокат, зазначаючи, що категорія таких справ існує, вона досить широка, а держава має визначені механізми для стягнення відповідних коштів.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

 

На примусовому виконанні перебуває 1 770 судових рішень проти держави на суму 377 мільйонів гривень 

Пане Юрію, наскільки часто українці звертаються до суду, аби примусити заплатити державу за її помилки?

Я назву цифру з офіційного сайту Державного казначейства. На виконання за окремим приписом Державного бюджету України щодо відшкодування шкоди за відповідною програмою є сума, що підлягає відшкодуванню, і є рішення судів, які перебувають на виконанні в частині примусового стягнення. За даними Державного казначейства, зараз на примусовому виконанні цієї категорії справ перебуває 1 770 рішень судів на загальну суму 377 мільйонів гривень. Це нестала цифра, вона постійно змінюється. Тож ця категорія справ існує, вона досить широка, і держава прописала механізми, за якими можна вимагати та стягувати шкоду різного характеру, завдану неправомірними діями чи рішеннями органів влади та посадових осіб.

Притягнути конкретного чиновника до фінансової відповідальності неможливо 

Механізм прописаний таким чином, що притягнути конкретного чиновника до фінансової відповідальності неможливо. Дуже багато справ було програно через те, що судові позови адресували конкретному посадовцю. Наприклад, не Казначейство є відповідачем, Казначейство є лише "касою". Тому Верховний Суд у своєму рішенні однозначно зазначив, що відповідачем у цій категорії спорів щодо відшкодування шкоди є держава.

Що означає на практиці для людини, яка міркує над тим, аби подати до суду та покарати чиновника, який порушив її права? І чи є взагалі інші шляхи, крім судового? 

Я розкажу, наскільки ця пастка серйозна. Є березневе рішення Великої палати, де людина пройшла адміністративний суд — він відмовив; пройшла Верховний Суд; виграла Європейський суд з прав людини. ЄСПЛ ухвалив рішення на користь заявника.

Після цього Велика палата Верховного Суду переглядала справи на підставі рішення Європейського суду і відмовила людині лише з однієї причини — через неналежно визначеного відповідача у справі, яким зазначили Казначейство.

Кожна подія повинна бути зафіксована

А реально моральну шкоду відшкодувати? 

Реально. Але в моральній шкоді є дуже важливим такий момент, як історія з фіксацією подій. Кожна подія повинна бути зафіксована: де ви були, що ви робили, чи зверталися ви до лікаря, в який спосіб був порушений ваш життєвий цикл, що не відбулося такого, що в звичайному форматі могло відбутися. Це все має бути зафіксовано. Якщо ви прийшли до нотаріуса і не уклали угоду, вам стало погано і зараз вимагають штраф, то ви повинні піти до лікаря, зафіксувати високий тиск, до психолога — нервовий стан. Бо якщо ви це зробите через пів року, то суд скаже: "А де ж причинно-наслідковий зв'язок?". Тому, зафіксувавши причину, отримавши інформацію відносно того, що відбулося і в який спосіб це відбулося, довівши, що внаслідок певної угоди я би мав отримати певну суму грошей, але я її не отримав і я змушений був сплатити штрафні санкції, бо хтось не доробив, не зняв обмеження, а виявляється, що документи були направлені всі необхідні для зняття такого обтяження, можна реально позиватися до суду і вимагати відшкодування шкоди, яка тобі завдана: моральної, упущеної і фактичної.