Український День прапора збігається з європейським Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму, тому свято українського стяга можна перенести і на іншу дату.
23 серпня - Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму, а в Україні — це День державного прапора. З цього приводу своїми міркуваннями поділився в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" співробітник Українського інститут національної пам'яті Максим Майоров.
На фото: Максим Майоров.
Раніше Україна не долучалася до відзначення цієї дати чи, можливо, я помиляюся. 23 серпня для відзначення Дня прапора не зовсім зручний день, бо в цей день відзначається і сумна дата — пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Це суперечить одне одному?
Максим Майоров: Україна підтримала цю декларацію Європейського парламенту і теж вважається, що в Україні так само відзначається День пам'яті сталінізму та нацизму. Насправді, Український інститут національної пам'яті ще не виступав з якимись ініціативами з цього приводу. Слушна думка про те, що 23 серпня має загальноєвропейське і загальносвітове значення, тому для відзначення Дня прапора можна вибрати якусь іншу дату.
Запропоновано як день пам'яті жертв тоталітарних режимів цей день тільки в 2009 році. Чому так пізно через 70 років після самого підписаного пакту Європа усвідомила, що про це треба пам'ятати?
Максим Майоров: Насправді не можна сказати, що Європа пізно усвідомила. Власне про те, що був такий пакт Ріббентропа-Молотова, почали говорити майже від початку Другої світової війни. Жертви цього пакту, цю змову Сталіна та Гітлера засуджували. Хоча на той момент ще не були відомі обставини, що у серпні напередодні в договорі про ненапад була також така складова як додатковий секретний протокол. Про це стало відомо вже після Другої світової війни, коли частина німецьких архівів потрапила в руки представників західного командування. Але в умовах холодної війни не можна було винести це питання на загальносвітовий рівень. Усі такі спроби зіштовхувалися з опором Радянського союзу, звинуваченнями у фальсифікації. Радянський союз вперто заперечував наявність такого секретного протоколу. Тільки у 1989 році на хвилі перебудови, вже майже перед самим кінцем існування СРСР факт наявності додаткового секретного протоколу до пакту Ріббентропа-Молотова був визнаний. Зараз вже з приводу цього немає заперечень. Це вважається абсолютним фактом. Не так давно було знайдено консенсус з приводу того, щоб відзначати цю дату і давати їй історичну і політичну оцінку.
