Про археологію новобудов в програмі "Імператив" говорили директор Охоронної археологічної служби України Антон Корвін-Піотровський та начальник Архітектурно-археологічної експедиції, в.о. завідувача відділу Археології Києва Інституту археології Всеволод Івакін.
Ведуча:
Юлія Чаплінська
Що таке археологія новобудов або рятівна археологія?
Антон Корвін-Піотровський: цей термін з'явився тоді, коли до законодавства потрапила норма про те, що археологічні пам'ятки, які можуть бути зруйновані в результаті проектів освоєння територій, будівництва, шляхових робіт, мають бути дослідженими за рахунок коштів замовника зазначених робіт. У 1992 році на Мальті була підписана Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини, яка була згодом ратифікована і Україною. Згідно з якою, такі роботи мають проводитися за рахунок забудовника. Це міжнародні норми.
Скільки нині існує таких новобудовних експедицій в Україні і де вони проводяться?
Антон Корвін-Піотровський: на сьогоднішній день різні за обсягом новобудовні роботи проводяться майже у всіх регіонах України, десь трішки більше, десь - менше. Якщо ми говоримо про більш масштабні роботи, то таких експедицій кілька і вони пов'язані з реалізацією великих державних інфраструктурних проектів, об'єктів енергетики, шляхобудівництва і таке інше.
В Україні існує науково-дослідницький центр "Рятівна археологічна служба"?
Антон Корвін-Піотровський: так. Він підпорядковується Національній академії наук України. Метою його діяльності є проведення рятівних досліджень, адже методи археологічних досліджень давнього культурного шару передбачають його розкопування, фіксацію археологічних решток і вибирання артефактів з культурного шару.
На Поштовій площі знайдено об'єкти, які потребують музеєфікації?
Всеволод Івакін: вся територія Подолу, починаючи від Поштової площі, є територією стародавнього Києва, де життя продовжувалося від 9 століття і до тепер. Зараз характерною особливістю цього району є те, що там велике і потужне нашарування культурних шарів різних часів. Вся ця територія дуже цікава для дослідження. Проблемою знахідки під час розкопок на Поштовій площі є те, що споруда, яка будувалася під торгівельно-розважальний центр, рік стоїть не укріпленою. Це взагалі складний пункт, адже поряд з Поштовою площою є і гора, і річка, і дві досить потужні траси. Сьогодні це технічно небезпечне для розкопок місце.
Чи достатньою є законодавча база України для здійснення охорони і дослідження пам'яток археології?
Антон Корвін-Піотровський: з одного боку законом України про охорону культурної спадщини передбачено обов'язкове проведення випереджувальних археологічних досліджень на тих об'єктах, які можуть зазнати руйнування в результаті земельних робіт. З іншого боку, на сьогоднішній день у держави відсутній правовий механізм забезпечення цієї норми.
Всеволод Івакін: у нас є законодавство, але після скасування закону про експертизу, деякі статті законодавства суперечать іншим. Закон не діє, тому що немає чіткого механізму його виконання.
Чи вдається контролювати "чорних археологів" та чи можливе запобігання грабуванню пам'яток історії архітектури?
Антон Корвін-Піотровський: на жаль, ні. "Чорна археологія" в нашій державі набула катастрофічного масштабу, важко навіть підрахувати кількість людей, які задіяні в цій справі. Це майже неможливо проконтролювати. Фактично в Україні паралізована система охорони культурної спадщини, система організації цієї охорони.
Всеволод Івакін: велика проблема в об'єктах, які "чорні археологи" руйнують під час знаходження. Вони виривають певні знахідки з історичного контексту і це є головним. Руйнуються цілі архіологічні комплекси.
Які цікаві знахідки були в Україні за останні роки?
Антон Корвін-Піотровський: цікаві археологічні дослідження були проведені в місті Кам'янець-Подільський, де у 2016 році було знайдено виробничий комплекс, де колись займалися литтям гармат. Також було знайдено найпершу кав'ярню міста, де за часів турецького панування відпочивали турецькі офіцери. Крім того були цікаві дослідження пам'яток Трипілля в Подністров'ї.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото — Інститут археології НАН України
