Сценічний вимір представлення української письменниці Лесі Українки та мексиканської художниці Фріди Кало в театрі. Про це в ефірі Радіо Культура в програмі Арт-простір телефоном розмовляли з Ольгою Пужаківською та Зоряною Дибовською та Людмилою Колосович.
Ведуча:
Світлана Гудзь-Войтенко
Львівський академічний театр ім Лесі Українки, команда якого називає поетесу своєю патронесою, наставнецею, нещодавно встановив мистецький рекорд — наймасовіше читання поезії Лесі Українки. 278 людей в унісон прочитали вірш "Contra spem spero".
Актриса театру Зоряна Дибовська розповіла про обставини встановлення мистецького рекорду під час вистави "Любов" 23 лютого.
"Вистава триває. В певний момент вистава зупиняється для того, щоб вийшов актор і запросив всіх глядачів до спільного читання", — пригадує Зоряна Дибовська, — "На проекції було висвітлено вірш, і ми всі разом читали. Це було неймовірне відчуття".
Художня керівниця молодої команди театру Ольга Пужанківська розповіла, що зараз в театрі грають виставу "Любов" за твором Лесі Українки "Блакитна троянда".
"Вона не була популярною в часи, коли Леся її написала, мала провальні спроби постановки. Тому ми дуже тішимося, що тоді провальна драма стала успішною в нашому театрі. нам вдалося зробити її популярною", — розповідає художня керівниця.
За її словами, цього року театр не планує нових постановок за творами письменниці, проте незабаром буде 150 років ( у 2021 році) від дня народження Лесі Українки і до цієї дати вже почали готуватися.
"Цей сезон буде цілковито присвячений Лесі Українці, але ми думаємо швидше не про представлення її творів, а представлення її в різних фокусах, фокусі сильних жінок ХХ століття", — зауважує Ольга Пужанківська.
Про мексиканську художницю Фріду Кало говорили в контексті п'єси Тетяни Іващенко "Фріда" з постановником однойменної вистави Людмилою Колосович.
"Фріда — це не просто жінка, це унікальне явище в культурі Мексики і всього світу. я, перечитавши п'єсу і переглянувши дуже багато картин фріди кало, я зрозуміла, що п'єса буде на двох: одна актриса відтворює слово ( Тетяна Іващенко), а друга — пластику", — розповідає режисерка.
Вибір такого формату постановниця пояснила тим, що Кало завжди малювала себе майже завжди вдвох.
Фріда Кало, фото - Victoria and Albert museum
"Що спільного? ці жінки прожили досить короткий життєвий шлях вони пройшли. і одна, і інша була тяжко хворими. Все життя вони відчували біль тіла. Мені здається, якби у них не було творчості, вони навряд змогли б бути щасливими. Це дві величезні постаті не України і Мексики, а світового масштабу", — вважає Колосович.
Детальніше можете прослухати тут
