Про поняття сучасної родини та традиційних сімейних цінностей в ефірі Радіо Культура в програмі «Права людини понад усе» розмовляли з координаторкою Громадської ради з ґендерних питань при МФО «Рівні можливості"/Equal Opportunities Ларисою Кобилянською та ректором Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгієм Коваленком.
Ведуча:
Ірина Славінська
Сучасна родина – це дуже багате формулювання, в нього може входити велика кількість життєвих досвідів. Чи сьогодні там, де йдеться про потребу захищати традиційну родину, можна почути розмови про сучасну родину?
— Лариса Кобилянська: Сучасна родина – це дуже багато різних моделей. На сьогодні так і є. Скажіть, будь ласка, чи є традиційною модель «батько-мати-кілька дітей», якщо батько працює на заробітках в одній країні, мати, можливо в іншій і вони роками спілкуються по Skype? Така історія є. Але це – родина! Ми знаємо сьогодні родини, в яких, на жаль, є загиблі хлопці на Сході, або жінки. Якщо хтось сьогодні скаже, що це нестандартна сім’я, і держава не має до неї ніякого стосунку, бо вона є «нетрадиційною», то, звісно, це буде неправильно.
Георгію, а що Ви скажете? Чи захищають сьогодні традиційну родину?
— Георгій Коваленко: мені здається, що коли говорять про традиційні цінності, що їх треба захищати, мене це дуже лякає. Тому що це є зазвичай вимога застосовувати силу чи обмежувати іншого, інакшого. Знаєте, нас Господь не обмежує і насильством не захищає. Ми вже жили в Радянському Союзі, де дітей ворогів народу вилучали з родини, де держава намагалася фактично моделювати й конструювати родини. Врешті це призвело до багатьох проблем. В мене одна прохання до держави – хай не заважає. Великі родини, родини, де батьки є відповідальними, якраз і складають основу держави.
Лариса Кобилянська: є такі питання, де держава має втручатись. Наприклад, коли здійснюється насильство. Має чи не має держава втручатись? Має. Тому що держава повинна захищати права людини. Але якщо держава не хоче ратифікувати Стамбульську конвенцію, яка вимагає від держави цього захисту. То які цінності вона захищає? Традиційне насильство? З одного боку мова про захист, з іншого боку – захисні механізми не вводяться в дію.
Георгій Коваленко: я за цим питанням слідкую. Все ж Верховна Рада прийняла відповідні закони. Все ж робота проводиться. Треба вести діалог. Історія навколо Стамбульської конвенції показала, що таки можна знаходити вихід. Законодавство прийняли, а конвенцію не ратифікували. Я думаю, це процес.
На телефонному зв'язку зі студією була соціологиня Людмила Малес розповіла про демографічну ситуацію в Україні. За її даними, в Україні в останні 20-30 років спостерігається позитивну динаміку, зокрема і в ситуаціях, які стосуються переривання вагітності – за роки незалежності їх кількість зменшилась в 12 разів. Соціологиня пояснила, що цьому сприяли більший доступ до контрацепції, розвиток сексуальної просвіти, покращення становища жінок, зокрема, права на гідну працю. Людмила Малес також наголосила на неможливості заборони абортів, держава може лише сприяти їх зменшенню.
Щодо проблеми переривання вагітності. Які ваші думки щодо почутого?
— Георгій Коваленко: якщо є проблема абортів, давайте її вирішувати, давайте допомагати. Давайте вирішувати питання, як підтримати жінку, як допомогти їй народити та виховати дитину. Давайте створювати умови. Давайте дійсно брати відповідальність, бо не тільки жінка відповідальна за те, що вона завагітніла. Є відповідальність чоловіка, родини, суспільства. Потрібна просвіта, а не заклик до боротьби. Я б хотів почути більше конструктиву: що реально робимо з цього приводу, якщо це ппроблема.
Лариса Кобилянська: хочу привернути увагу до іншого. Якби були більш сприятливі соціально-економічні умови, аби молоді сім’ї мали і доступні кредити на житло, і гарантовану, нормально оплачувану роботу, це питання вирішувалося б абсолютно інакше. Тому що дуже часто молода сім'я, а інколи молода жінка, схвалюють рішення щодо переривання вагітності саме через економічні причини.
Чи зважають в Україні на репродуктивне здоров’я сучасної жінки?
— Лариса Кобилянська: я абсолютно підтримую нашого слухача у його занепокоєнні. Репродуктивне здоров’я – це здоров’я і матері, і батька. За статистикою, 30% чоловіків репродуктивного віку не можуть стати батьками через проблеми зі здоров’ям. І це серйозна національна проблема. Ми не маємо апелювати лише до жінки.
Георгій Коваленко: ми все говоримо про державу, хочу сказати про церкву. Коли жінка, чи то завагітніла, чи опинилося в скруті, чи страждає від насильства, хотілося б щоб церква була тієї інституцією, яка пропонує любов, захисток, прихисток. Була тим місцем, де людину зрозуміють і підтримають. Церква має розуміти, що вона може дати родині пораду, якісь приклади.
Прослухати ефір детальніше можете тут
Георгій Коваленко, Лариса Кобилянська, Ірина Славінська
