Про те, як зацікавити найменших читачів книгою та підвищувати культуру дитячого читання в Україні говорили в ефірі Радіо Культура в програмі Культура. Live з письменницею, головним редакторкою журналу "Крилаті" Тетяною Винник.
Ведучі
Людмила Ляхевич та Артур Бобрик
Що має про пропагувати дитяча література? Які цінності?
— Мають бути загальнолюдські цінності, звичайно. Ми не будемо придумувати велосипед. Від того досвіду, який уже сформувався, ми беремо цінності, які необхідні для функціонування у суспільстві. Зараз у нас почала розвиватись й інклюзивна література, почало багато книжок з'являтись. Але багато людей, які пишуть інклюзивну літературу, наспраді не розуміють, про що вони пишуть. Дуже багато розповідається, про те, що вони особливі, їх треба виділяти і так далі. Насправді, це — звичайні діти, і до них треба ставитися, як до звичайних дітей. Треба багато вивчати, щоб про це писати. Виділяти не потрібно, але й про особливості забувати теж не потрібно.
Варто ще згадати ґендерну роль казок. Наприклад, та сама "Попелюшка"
— Так, це ґендерний стереотип. Стереотип жінки — це який? Вона повинна бути гарною господинею, прати, доїти корів, сапати картоплю і так далі. Звичайно, вишивати. Тут вона ????проявити свою творчість. Коли суспільство почало транформуватись, жінка хотіла проявляти себе як самодостатня одиниця. Саме тому ґендерний аспект, про який зараз говорять, є важливим. У нас немає літератури для дівчаток про силу, характер, інтелект і вміння досягати вершин саме жінки. Така література потрібна для того, щоб дівчинка розвивала саме те, що їй притаманно.
Чому наразі так багато перекладної дитячої літератури, а не питомо української?
— Відсутність підтримки з боку уряду — це велика проблема в нашій літературі. У нас немає відзнак, які б спонукали дитячого автора до самореалізації. Серед проблем ще також є розповсюдження книжки. Не всі видавництва мають налагоджену сітку розповсюдждення книг. Взагалі в нас низька культура читання сама, і низький рівень книжок буває. Про це не треба замовчувати. Редагування погане, художнє оформлення... Це має бути видання з гарним професійним художником, гарно відредаговане видання, якісно видане, щоб дитина хотіла тримати її в руках. Потім відсутність промоції і нормальних дитячих бібліотек.
Ваш журнал "Крилаті". Як він змінювався? Що зараз є в ньому?
— "Крилаті" пройшов довгу еволюцію. Це видавничий проект Спілки української молоді і це одне із небаготьох видань, яке виховує дитину саме на патріотичних засадах. У нас багато розважальної, комерційної літератури, а от такої, яка б розповідала про наших героїв, історію — дуже мало.
Слухайте ефір повністю тут
На фото - Тетяна Винник, Людмила Ляхевич, Артур Бобрик
