Про фактори, які впливають на форми політичної поведінки, в ефірі Радіо Культура в програмі Імператив говорили з президентом Центру досліджень політичних цінностей Олександром Донієм.
Ведуча
Юлія Чаплінська
Чим обумовлюється характер політичної поведінки?
— Характер політичної поведінки обумовлений культурою всієї нації. Політичні тенденції закладаються не за останні роки, навіть не за останні десятиліття. Та в нас завжди є легкі пояснення своїх негараздів. Ми навчились звинувачувати у всьому владу. Це перший тренд. Другий тренд — перекладання всієї провини на Радянський Союз. Та причини наших проблем є значно глибинніші. Їх підвалини слід шукати в далекому минулому. Ставлення влади, інша етика самообмеження та праці формувались в Європі ще 501 рік тому. На жаль, це до України не дійшло.
Чи існує українська ідея?
— Будь-які гуманітарні науки базуються на міфологемах, серед яких й міфологема української ідеї. Деякі з них можуть бути суспільною думкою. Йти проти суспільної думки ще важче, ніж проти влади. Ми завжди користуємося здобутками суспільства. В цьому плані мушу сказати, що українська ідея - це та міфологема, яка допомагала існуванню українського етносу із здобутками і його проблемами. В цьому ми не відрізняємось від інших успішних націй. Що таке успішна нація? Це етнічні групи, які здобули державність. Український етнос - це один з небагатьох недержавних етносів, який зумів здобути незалежність. Українці, навіть перебуваючи в складі кількох імперій зуміли відпрацювати національну ідею про необхідність власної держави і, власне, окремого етносу. Та, на жаль, ми не все змогли в цій ідеї акумулювати. Зокрема, це стосується ставлення до влади, етики самоорганізації та праці.
Чи є якась матриця національної ідеї українців?
— Звісно. Ми можемо говорити про три етапи становлення української ідеї. Вони, до речі, йдуть не по-етапно. Ми досі не перейшли до наступного етапу. Це залежить від багатьох факторів. Включно навіть з природними умовами, історичними передумовами, з впливом тих чи інших етносів. Проаналізувавши це все, як ми зможемо перейти до наступного етапу, щоб стати конкуретноспроможною нацією? Ми повертаємося до того, що виявилось, що в наявному українському суспільстві немає центрів для продукування нової інтелектуальної думки. Таким центром в Європі є університети. Але університети у нас є історично несамостійними одиницями. У нас професура залежить від адміністрації, адміністрація залежить від бюджету. Тому в нас в університеті не виростає категорія людей-мислителів.
Українці проявили політично-активною нацією. Це стосується революцій, які пережила Україна. Яке Ваше ставлення до таких масових актів протесту?
— Якщо ми говоримо про протест як про вибух, то це, з одного боку, позитивний процес. Ми готові до боротьби за ідеалістичні цінності. А з іншого боку, це є ознакою наших вад: ми не готові до системності. У нас не вистачає саме структур, які б не просто критикували попередню владу, а й зуміли контролювати наступну владу. Проявляється лише індивідуальна громадська активність. Ми ще не зрозуміли, що злом є не прізвище при владі, а сама побудова влади. Українці не обирали ідейних. Саме тому ми можемо говорити, що більшість українців орієнтувалась не на ідеалістичні цінності.
Детальніше прослухати ефір можете тут
Фото - Олександр Доній, Юлія Чаплінська
