30-го травня було знеструмлено експозиційну залу відділу Музею українською революціїї 1917-го-1921-х років національного Музею історії України, який міститься в Будинку вчителя. І це сталося без попереджень. У КМДА вважають, що Будинок вчителя потребує негайного ремонту та реставрації. Та музейні працівники небезпідставно переживають, що після реконструкції Музей української революції може просто не повернутися на своє місце.
Свої думки щодо ситуації навколо музею в ефірі Радіо Культура в програмі Культура. Live вже озвучили молодший науковий співробітник відділу Музею української революції, кандидат історичних наук Олександр Хоменко та директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.
Ведучі:
Марина Люта, Олександр Ковальов, Денис Денисенко та Катерина Толокольнікова.
"Про те, що відбувається (навколо музею — ред.) можно говорити не на основі якихось документів, бо їх не існує в природі. Тобто документів, які б дозволяли знищувати музей, дозволяли вимикати світло, дозволяли ставити під загрозу збереження експонатів, серед яких оригінали видруків Універсалів Центральної ради, рукописи Петлюри, особисті речі Євгена Коновальця, нагороди українських військовиків часів визвольних змагань. Окремі з них на міжнародних аукціонах коштують під 60 тисяч доларів", — зауважив Олександр Хоменко.
"Я би не назвала цю ситуацію конфліктом, тому що сторона Національного музею історії України і Музею української революції не конфліктує, а намагається зберегти цей музей. На мою думку, цей музей має бути в приміщенні, де діяла Центральна рада. Але, оскільки це приміщення зараз має ремонтуватися... Про ремонт йде мова вже рік чи півтора року. І коли почнеться ремонт — наразі невідомо", — висловила свою думку Тетяна Сосновська.
Історики і музейні працівники сходяться в одному — дивні й незрозумілі події навколо Музею української революції почалися ще в 2016-му році.
"Почалися розмови про так званий ремонт-реконструкцію (Будинку вчителя — ред.). Ніхто не бачив жодних планів, жодних проектів. Коли, здається, в 17-му році громадськість побачила ці плани - вона вжахнулася. Вжахнулася тому, що на місці Будинку Центральної ради (нині Будинок вчителя — ред.) мав бути ресторан і бізнес-центр", — додав Хоменко.
За законом України, коли музей переміщується зі свого приміщення, то йому на тимчасове або ж на постійне користування повинно бути надане рівноцінне приміщення.
"Пропозицій рівноцінного приміщення на час ремонту ми не отримали", — розповіла Сосновська.
"Єдине, що від нас повсякчас домагаються — аби ми виїхали невідомо куди, в невідомому напрямі й не заважали нормальним людям вирішувати їхні питання…" — додав Хоменко.
Музейні працівники хвилюються, що під час ремонту і реконструкції може постраждати як сам музей, так і кабінет Михайла Грушевського, який, згідно з указом президента України від 2016-го року, має бути музифікований.
До того ж, на прохання надати письмове запевнення, що після ремонту музей повернеться у своє приміщення, ніхто такого запевнення не дав.
"Ми констатуємо факт, що обіцянок повернутися в це приміщення після ремонту ми не отримали. Нам не дали погодження на продовження договору оренди. Виконуючий обов'язки Будинку вчителя цинічно затягує наш музей у боргові зобов'язання, щоби лікувідувтаи договір оренди", — зазначила Сосновська.
Директор Національного музею історії бачить таке вирішення ситуації:
"Я пропоную ситуацію не характеризувати як конфліктну, а ввести її в стан робочих переговорів, коли обіцянки дадуть письмово і ми будемо спокійні стосовно долі музею після ремонту".
Повністю ефір можна прослухати тут
Будинок вчителя. Фото Укрінформ
