Експерт інституту нацпам’яті: позов комуністів до Мін’юсту — це спроба нагадати про себе

Експерт інституту нацпам’яті: позов комуністів до Мін’юсту — це спроба нагадати про себе

Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко знову в суді намагається скасувати заборону на діяльність Компартії в Україні. Сергій Рябенко, керівник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті, в ефірі Радіо Промінь висловив припущення, що такий крок може бути спробою комуністів привернути до себе увагу на тлі нещодавнього рішення Конституційного суду, який підтвердив конституційність декомунізації.

0:00 0:00
10
1x

Провадження за позовом Комуністичної партії відкрили в Окружному адмінсуді Києва, але розглядатимуть справу за спрощеною процедурою — без виклику сторін. 

Позивається Симоненко до Мін'юсту з вимогою скасувати наказ, за яким Комуністична партія потрапила під дію закону про декомунізацію — відповідно і діяльність, і найменування, і символіку цієї партії визнали незаконними. 

Сергій Рябенко, керівник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті, вважає, що ці дії можна пояснити так:

"З одного боку, це може бути спроба компартії нагадати про себе, з другого боку — спроба, так би мовити, перебити ефект, який викликало нещодавнє рішення Конституційного суду, який визнав закон про засудження нацистського і комуністичного режиму таким, що відповідає Конституції. Можливо також у них є ще якась надія, що якимось чином суд може вплинути на всю цю історію і скасувати наказ Міністерства юстиції".

Між тим, у суді триває процес припинення діяльності Компартії, наразі розгляд справи перебуває на стадії апеляції. 

Експерт зазначає, що закон про декомунізацію не забороняє вести політичну діяльність окремим людям, а навпаки відкриває можливості для створення нових політичних лівих сил.

"Від комуністів насправді не вимагалось чогось екстраординарного — треба було привести свою назву, символіку і діяльність у відповідність до закону, і теоретично вони могли би собі далі існувати. Однак, представники цієї політичної сили очевидно вирішили піти на принцип і спробувати якимось чином закон не виконати", — вважає Сергій Рябенко.

Починаючи з 2002 року вплив компартії в принципі зменшувався, тому експерт не вбачає загрози того, що навіть під новою назвою чи в новій формі КПУ здобуде популярність і матиме політичне майбутнє.

У 2016 році компартія вже позивалася з апеляційною скаргою до Мін'юсту, але тоді розгляд справи призупинили до рішення Конституційного суду. Група депутатів звернулася до нього з вимогою визначити, чи відповідає закон про декомунізацію Основному закону України. Зрештою КСУ 16 липня таки визнав декомунізацію конституційною.

Фото: hromadske.ua