Ірина Дмитришин зазначила той факт, що Григорій Орлик щоразу наголошував Франції на важливості свободи козацької нації.
"Цю українську козацьку карту він буде прилаштовувати до всіх інтересів Франції: чи це буде польське престолонаступництво, чи це буде російсько-турецька війна, чи це буде питання шведського престолонаступництва. Тобто, Григорій щоразу буде нагадувати про козаків та Україну, вписуючи її в контекст французьких потреб", — розповіла вона.
Ірина Дмитришин наголосила, що служба Григорія Орлика полягала в дипломатичних місіях.
"Треба згадати, що в той період телефону не існувало, Інтернету й поготів. Гонець був тією людиною, який і усно, і письмово передавав настанови. Ця людина повинна бути абсолютної довіри, бо він представляє інтереси короля, інтереси країни. Людина повинна бути обізнаною і водночас мобільною. Григорій був надзвичайно цінним агентом. Він, зокрема, знав мови: у Швеції говорив шведською, у Туреччині — і турецькою, і татарською. Хан татарський, на той час, був його другом дитинства і він наголошував на цьому, говорив, що козацька нація об’єднана з татарами, — це надзвичайно велика сила, яка може змінити обличчя Сходу Європи. У Польщі він взагалі вважався своїм".
За словами дослідниці, Григорій Орлик для французів був надзвичайно важливим агентом.
"Він спілкувався на найвищому рівні, спілкувався з Людовіком XV, міністрами. Та сама ситуація була на рівні Швеції, Польщі, Саксонії, віденського двору. Я думаю, що в українській історії не було такого представника козаччини з таким рівнем спілкування", — зазначила Ірина Дмитришин.
Читати також: Правда і міфи: експерт про найпоширеніші стереотипи щодо козаків
Нагадаємо, що герой книжки "Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії" — син українського політичного, державного і військового діяча, Гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742), поета, публіциста, який був упорядником першої у світі Конституції. Слід нагадати, що цей документ не лише проголошував незалежну Українську державу, а й закріплював найпрогресивніші для того часу ідеї про державне життя. Тож авторка розкриває маловідому сторінку європейської історії, пов’язану з роллю "козацького чинника" у французькій дипломатії XVIII століття. У цьому контексті на основі широкого кола архівних документів досліджено постать Григорія Орлика — сина українського гетьмана Пилипа Орлика, його внесок на службі у французької дипломатії та багаторічну діяльність на користь інтересів "козацької нації".
Фото - facebook.com
