— Як представники культури, ми завжди намагаємося комунікувати з суспільством і країною, розкривати найцінніше і найгарніше з того, що ми знаходимо. І в нас учасники Катерина Кухар та Олександр Стоянов — це, перш за все, наші музи. Вони створили сучасний український балет "Діти ночі" спільно з іноземним режисером. Мені здається, що замало уваги в Україні було до цього спектаклю, в Києві всі його знають, а от глядачі, які, можливо, не мають навіть часу розбиратися, також через музичну форму кліпу, можуть доторкнутися до високого мистецтва і оцінити, які в нас класні артисти в балеті.
— А як взагалі тобі спало на думку зайнятися такою діяльністю як культурно-мистецька благодійність?
— Я просто людина в контексті культури, розумію, що таке шоу-бізнес, а що таке культура. Ми не можемо заперечувати себе в шоу-бізнесі, але в той же час хотілося б трошечки робити красивих речей.
— Балет "Діти ночі" про міфічних істот — андрогінів, які мали по дві пари рук і ніг, вважали себе рівними богам, але боги їх покарали і розділили на чоловіків і жінок. Яким чином все це пов'язано саме з піснею "Ангели"?
— Пов'язано, тому що пісня окремо створювалася, але коли я побачила цей спектакль, я зрозуміла, що це настільки однакова атмосфера, така містичнична реальність. Історія дуже близька до кожної людини, тому що всі хочуть бути щасливими, всі шукають ідеальну пару, більшість людей хочуть бути коханими, хочуть знайти ідеальну пару. І якраз у цій моїй пісні ця тема була головною, і у Саші з Катею ця тема також порушувалась.
— Як такі зірки світової величини, як Олександр Стоянов та Катерина Кухар, сприйняли твою ідею, чи одразу погодилися?
— Ми з Олександром спочатку поговорили, що в нас є така пісня. Вирішили спробувати, і якось воно так легко пішло. Але в процесі підготовки до зйомок Саша потягнув дуже сильно ногу. У нього була травма ноги і нам треба було перенести на 3 місяці зйомку. Артист балету — це завжди і ризики. Їм дуже складно, тому що вони працюють з тілом, тому були певні труднощі, але ми їх подолали.
Андрій — режисер і мій чоловік дуже багато зі світлом працював, у нього було багато експериментів. Це нестандартне бачення кліпу, яким ви бачите його в YоuTube або на телебаченні. Я навіть називаю його мистецький і, можливо, трішки кінематографічним кліпом з кращим світлом світового рівня.
— Колеги із телеканалу, де працює Катерина Кухар, полюбляють жартувати про її характер і особливу здатність критикувати оточуючих. Чи тобі не "діставалося" від неї теж?
— Діставалося, так. Тому що вона знає, чого хоче. Я не можу сказати, що "діставалося", але просто вона чітко розуміє, що ій треба робити, що вона хоче зробити і як. І головне, коли ти працюєш з такими професіоналами, розумієш, що так, як бачиш ти, не завжди співпадає з тим, як бачить артист. Тому що в артиста є свої графіки, свої сили на цей день, свій настрій. Синергія якраз в тому, щоб давати один одному можливість розкриватися.
— Де знімали кліп?
— Це event-hall "Маячок" на Жуковому острові. У нас була дуже класна локація, з височезним вікном, закритими шторами, це як сцена, ще й з двоповерховими рівнями. Ми могли знімати згори і знизу артистів, і світло ставити так, як нам подобається.
— Як пройшла презентація кліпу?
— Я ще публікацій не бачила, ми поки тільки працюємо над розсилкою. Я ще чекаю на фідбек від читача. Але всім, хто був з наших запрошених гостей, сподобалося.
— Як відбувалась робота із Сашею Черепановим? Як писалася пісня?
— Ця пісня якраз була точкою нашої з Сашком справжньої роботи. Коли ти з ним працюєш-працюєш, а потім настає такий момент — ви розвиваєтесь, у кожного свої погляди. Ми навіть одного разу мало не розійшлися, тому що на цій пісні ми не могли ніяк досягнути звучання першого куплету, щоб і йому, і мені подобалося звучання. Ми місяць не могли домовитися. Та ми знайшли рішення через дуже багато емоцій, можливо, складних, але після цього я побачила, що людям дуже подобається. Коли ти працюєш з командою вже багато років, у нас така трошки профдеформація, ти вже забагато живеш у своєму "соусі". Коли ти виносиш щось нове і робиш звук не таким, як ти думаєш, і як всі думають — то це класно.
— Якщо говорити про смислове наповнення пісні, ясна річ, що це про ідеальну половинку, ідеальне кохання. Ти взагалі віриш в ідеали?
— Мені здається, що в них вірити треба, тому що вони нас і мотивують. От є ідеал краси — у кожної людини свій. В цьому сенсі і в мистецтві є певні ідеали — для кожного свої. Для когось — це не є ідеал, для когось ідеальність, глянцевість, блиск — це також ідеал. Просто треба розуміти, що якщо в тебе немає цілі, до якої ти йдеш, то ти прийдеш незрозуміло куди.
