"Є різні визначення критичного мислення, оскільки це достатньо складне явище. Але загалом можна сказати, що це комплексна навичка, яка складається з різних навичок: аналізувати, синтезувати, оцінювати інформацію, ставити запитання і бачити проблеми, напрацьовувати альтернативи і обирати більш оптимальний варіант. Критичне мислення потрібне кожній людині для того, щоб приймати в своєму житті самостійні і більш ефективні рішення", – розповіла Ірина Баранова.
За її словами, в дитини мислення розвивається поступово, але закладати основи критичного мислення варто з раннього віку: "Наприклад, якщо мама хоче розвивати його в своєї донечки, яка каже, що хоче завтра до садочку вдягнути блакитну сукенку. Один варіант – це сказати ні, бо сукня зараз у пральній машинці, вдягнеш те, що я сказала. А інший варіант – запитати в дитини, чому ти хочеш саме блакитне платтячко? І дитина, наприклад, відповість, що вчора читала книжку, де в блакитній сукні була вдягнута принцеса. Тобто в дитини є обґрунтування і вона звикає, що її думка має на чомусь базуватись. І пізніше завдяки цьому можна вийти і з конфліктних ситуацій".
"Важливим питанням у розвитку критичного мислення є те, чому довіряти – думкам чи фактам. Частина людей вважає, що їхні думки є конкретними фактами, що свідчить про те, що навичка відрізняти факти від думок нерозвинута. Перший крок до того, щоб її сформувати – це привчити себе перед тим, як ти говориш свою думку, чесно її маркувати, наприклад, "я вважаю", "я так думаю" і т.д. Тоді буде зрозуміло, що це думка окремої людини", – пояснила тренерка.
Також Ірина Баранова наголосила на цінностях, які є основою, яка дає обирати стратегії життя людині, яка мислить критично: "Насправді критичне мислення підсилює цінності відкритості, взаємодії, бо критично мисляча людина розуміє, що вона бачить тільки частинку цього світу. І саме завдяки співпраці з іншими людьми ми можемо бачити світ в тій складності, яким він є. Тому сприйняття чужих думок і їх обдумування є дуже важливою рисою критично мислячої людини. Коли ми говоримо про критичне мислення, то маємо на увазі певні специфічні риси, які притаманні людині: аналітичність, логічність. Проте це ще й певний фокус, коли ти дивишся на світ і розумієш його складність і свої обмеження і намагаєшся цю складність якомога більше зрозуміти, шукаючи різні перспективи, розглядаючи ситуацію з різних боків. Для цього, звісно, має бути певний запит, бо наш мозок підсовує нам більш прості стратегії, наприклад, стереотипи, бо це певне спрощення, яке дозволяє не думати".
"Якщо розглядати критичне мислення як комплексну навичку, то його можна розвивати протягом життя. Наприклад, якщо вам потрапила певна інформація, яка емоційно дуже вас зачепила, то перш ніж зробити якісь висновки ми перевіряємо цю інформацію хоча б в трьох дуже різних джерелах. Це має бути просто, як помити руки. Одним зі стандартів критичного мислення є так звана "інтелектуальна мужність": поки у вас недостатньо інформації, ви себе стримуєте від висновків та оцінок. І лише коли у вас максимальна кількість інформації, можна переходити до її оцінки, робити висновки і на основі цього приймати якісь рішення", – підсумувала Ірина Баранова.
ФОТО: pixabay
