Що таке проєкт "Культурні столиці" і як пересічному споживачу культури це розуміти?
– Прототипом для "Культурних столиць України" став проєкт "Культурні столиці Європи". Звісно, у контексті України ми маємо свої особливості.
Проєкту "Культурні столиці Європи" вже більше 30 років. Він видозмінювався, правила відбору видозмінювалися, зміщалися акценти, які ставилися перед містами. Ця програма означала, що на рік або на 10 років місто ставало точкою, куди всі приїжджають, столицею культури, центром культурного життя. Це можливість для міста показати себе, розповісти про свою особливість.
Спочатку, звісно, перемагали такі міста як Париж, які вже зарекомендували себе. Це ситуація подібна до Львова, адже вже зараз усі кажуть, що все зрозуміло, у рамках України переможе Львів. Але з цього і розпочиналася "Культурна столиця Європи".
Отже, "Культурні столиці Європи" полягали в тому, що обиралося місто серед країн-членів ЄС, також обиралося місто з країни, яка нещодавно стала членом ЄС або є кандидатом на вступ. У 2016 році на сайті відбору Єврокомісією майоріла навіть Україна, але все ж таки ні, ми не маємо права брати участі у цьому конкурсі. Тим не менше, про нас пам’ятають, і це проговорюється на міжнародних подіях. Саме через мотивацію входження в європейський культурний простір ми й вирішили запровадити аналогічну програму, щоб українські міста у майбутньому могли претендувати на участь в "Культурних столицях Європи".
Отже, "Культурні столиці України" – це можливість для міста рік побути культурною столицею. Скільки міст може стати нею за один рік?
– Ми маємо два лоти: "Велика культурна столиця" та "Мала культурна столиця". Розмежовуючим фактором є кількість населення, 100 000 осіб. Участь взяти зможе не тільки місто до 100 000 осіб, але навіть об’єднана територіальна громада села, яке бачить у собі сили і хоче стати малою культурною столицею.
Усі подані проєкти будуть оцінюватися експертами.
Скільки грошей може отримати проєкт-переможець?
– Бюджет усієї програми – 40 млн гривень. Максимальний бюджет "Великою культурної столиці" – 25 млн гривень, "Малої культурної столиці" – 15 млн гривень.
Важливо, що подаватися не можуть ні ГО, ні митці, ні ФОПи. На конкурс подаються органи місцевого самоврядування, а усі інші можуть бути їхніми партнерами.
До кого потрібно зайти, якщо ви хочете податися на цей проєкт?
– Наприклад, до виконавчого комітету міської ради. Прийти і сказати: от, є такий конкурс, давайте робити щось, ви будете подаватися, а ми будемо партнерами, тому що одним з важливих факторів для оцінки експертами є проведення публічних обговорень, у яких має брати участь якомога більша кількість стейкхолдерів об’єднаної громади, тобто людей, які можуть вплинути, допомогти і думка яких важлива. Загалом це і бізнес, і культурні оператори, і громадські активісти, і просто активісти, небайдужі до свого міста, села, селища.
Обов’язкове співфінансування у розмірі 30%. Це означає, що можуть залучатися інвестиції, гроші донорів, інші фінансові джерела. Можливо, паралельно взяти ще якийсь грант.
Важливо, що статус української культурної столиці – це назавжди. Якщо ти раз переміг у конкурсі, ти назавжди залишаєшся Українською культурною столицею-2020. Це річ, яка ввійде в історію.
Які проєкти можна подавати?
– Це можуть бути фестивалі, резиденції, конференції, обговорення проблем, порушення важливих тем. У рамках того ж конкурсу можна створити подію, провести фестиваль або перфоманс, і цим порушити важливу тему, що немає грошей на реставрацію історичних об’єктів. Усе залежить від фантазії та креативу людей, які подаватимуть свої проєкти.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Культура!
