"Законопроект, поданий Порошенком в 2015 році, надзвичайно подібний до того, який подається зараз. Навіть помилки, які були зроблені тоді, повторені тут", – розповів Юрій Ганущак.
Проте, за його словами, є й відмінності: "Нинішній законопроєкт зменшує повноваження президента, на відміну від того, який був в 2015 році. Давайте подивимося, який зараз статус голів місцевих державних адміністрацій, кому вони зараз реально підпорядковуються. Президенту, тому що в Конституції написано, що вони відповідальні перед президентом, а підконтрольні та підзвітні уряду. Після цього приймається абсолютно незрозумілий закон, яким виводяться з-під державної служби голови державних адміністрацій. Тепер дивимося нинішні зміни до Конституції. Позиція номер один: під контроль та підзвітні президенту і уряду, при чому кожний у своїй частині, яка чітко розмежована між президентом і урядом. Тобто дуалізму, про який кажуть, за великим рахунком і немає. Друга позиція – це ротація, яка є антикорупційним моментом, щоб на території не піддатися корупційному впливу місцевих еліт. Тому те, що написано про "не більше трьох років" є надзвичайно позитивним моментом".
"Ще одна прямо вказана позиція – це те, що префект, який вводиться, є державним службовцем, а не політичною фігурою. Оскільки завжди було питання, чи голова місцевої адміністрації підпорядкований Києву, чи місцевій еліті. У нас реально сформований феодалізм, а запуск ринку землі його остаточно оформить. А інституційне, юридичне оформлення феодалізму – це федералізм. Тому треба боротися з початковим проявом і цей феодалізм ламається. По розрахунку в нас зараз буде 96 округів, 24 області з найнижчим самоврядним рівнем – громадами. Найнижчим же державним рівнем будуть округи. На рівні громад, яких буде приблизно 1400, ніяких префектів, звичайно, не буде", – пояснив експерт.
Окремо Юрій Ганущак зупинився на питанні створення громади: "Це не лише право, але й спроможність. А спроможність визначається законом, тобто фактично державою. І таких речей,мовляв, я хочу бути головою у себе в селі і тому створюю громаду, а від держави треба гроші і влада, не буде. Повноваження даються тільки тому, хто може ними розпоряджатися ефективно, чого зараз немає. Тому створення громад – це пошук ефективних конфігурацій".
"Також однією з найбільш критикованих зараз позицій є спеціальний статус Києва та Севастополя. В нинішній Конституції написано, що є спеціальний статус Києва, Севастополя та інших міст. Ми заміняємо це тим, що виключно законами встановлюються адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць, правовий статус Києва. Тому не треба шукати зради там, де її немає, слово "спеціальний" з Конституції свідомо викинули", – наголосив Ганущак.
Експерт розповів, що цей проєкт закону лежав у Офісі президента ще у вересні, проте, якби він був оприлюднений, поданий до 10 грудня, президент Росії Володимир Путін точно би не поїхав на нормандську зустріч у Париж: "Це страшний удар по ньому. Там немає спеціального статусу окремих районів Донецької та Луганської областей. Тому чим швидше ми зробимо територіальну організацію влади, чим швидше ми розіб’ємо феодалізм, тим швидше у Путіна зникне будь-яка ілюзія, що можна щось витягнути з України".
"В цю п’ятницю буде кворум, парламент показав, що вони працюють ефективно і в кінці тижня, тому законопроект буде прийнято. Якби не геополітика, то цей проєкт внесли б у вересні і ми мали хоча б якийсь люфт. Проте зараз треба просити Конституційний Суд, щоб він розглянув законопроєкт дуже швидко, тому що на кінець січня нам треба голосувати за основу, а на початку лютого, на новій сесії, треба проголосувати в цілому. Тоді в нас буде часовий проміжок, щоб відпрацювати пакет законопроєктів: про адмінтерустрій, про префектів, зміни до виборчого законодавства і величезний пакет галузевих законів. І все це треба зробити так, аби в жовтні відбулися вибори", – підсумував Юрій Ганущак.
ФОТО: Економічна правда
