5 причин, чому йдуть із Патрульної поліції

5 причин, чому йдуть із Патрульної поліції

4 липня 2015 року вважається днем заснування Патрульної поліції України. Тоді керівництво МВС звітувало про старт реформи й принципово нові підходи до набору до лав Патрульної поліції, яка прийшла на заміну ДАІ та ППС. Пройшло всього кілька років, і з'явилася інформація про недоукомплектацію Патрульної поліції, не лише у регіонах, а й у Києві. Чому співробітники залишають лави нового підрозділу та чи не значить це “повний назад” для реформи. В ефірі Українського радіо експерт Асоціації з дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів Михайло Каменєв сформував 5 причин, чому звільняються патрульні.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

1. Мала зарплата, але великі ризики. Робота патрульного — найбільш низькооплачувана в Україні, переконує експерт Асоціації з дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів Михайло Каменєв. “Патрульний поліцейський отримує найнижчу в поліцейській ланці зарплату — 12400 у Києві, а в регіонах може бути й менше — близько 10000. Людина може піти працювати охоронцем, де тиша та спокій. Для патрульного це важка служба”.

2. Понаднормові навантаження. “Зміна,замість того, щоб тривати 8-10 годин, триває 14 годин. Це з моменту, поки ти приїхав на базу і до моменту, поки ти все здав.”, — каже Каменєв.

3. Мало поваги й відсутність перспектив. Експерт розповідає: “Тут ще й питання престижу. Хочеться, щоб тебе поважали як людину. Патрульні поліцейські стикаються не з молоддю, яка з тобою хоче зробити селфі, а з неприємними проявами суспільства. Поваги мало. Ще одна проблема — відсутність реальних перспектив кар’єрного зростання. У поліції працює принцип, кого начальник захоче взяти. Він обирає за принципом лояльності, а не за принципом професіоналізму”, — каже Каменєв.

 

4. Немає чітких інструкцій. “Якщо раніше в інспектора патрульно-постової служби був “Статут” — це великий і дуже детально прописаний документ. Місцями він був недолугий, все ж таки рамка була. Зараз у патрульних такого документа немає. У них є тільки “Кодекс про адміністративні правопорушення. Документ 1984 року, в якому 800 правок. Сам з собою неузгоджений. На жаль, керівництво не захотіло створювати щось у вигляді статуту, і поліцейський діє навмання”, — зазначає експерт.

5. Нові начальники, які діють за старими правилами. Коли у Патрульну поліцію призначали керманичів, часто ними ставали ветерани АТО або представники громадського сектору. Зоя Мельник, одеська патрульна поліціянтка, перша публічно заговорила про проблеми в службі. Керівників вона зрівняла зі свіжими огірками, що потрапляють у крутий розсіл системи. “Причиною появи “розсолу”, на мою думку, є те, що у патрульну допустили колишніх міліціонерів. На практиці вийшло, що досвід працівників ДАІ не потрібен. Ніякого сакрального знання ці кадри не мають. Про досвід можна казати, коли маєш на увазі карний розшук, оперативників, слідчих. А у роботі патрульних можна з часом розібратись”, — переконаний Михайло Каменєв.

Чи означатиме недоукомплектація Патрульної поліції “повний назад” для реформи? Експерт вважає, що цього не станеться.
“Корупцію вертикально інтегровано подолали, і вона не відроджується. Як було раніше? Інспектори ДАІ давали начальникам, і так доходило до міністра. Зараз немає обов’язку передати нагору гроші. Тож шанси на виживання є”, — каже Каменєв. Але щодо інших питань, через які виник некомплект, він налаштований менш оптимістично.