За даними Державної служби статистики найбільше по кишенях українців б’ють тарифи на житлово-комунальні послуги і витрати на продукти. Особливо вразливі у цій ситуації незахищені верстви населення. І хоча гривня помітно зміцніла, для пенсіонерів ця ситуація залишається невтішною. "Проблема кричуща. Проблема дуже гостра, оскільки у нас усі розміри пенсій і соціальних допомог відірвані від розміру реального прожиткового мінімуму", – зазначає Тетяна Богдан. "У бюджеті було закладено прожитковий мінімум на рівні 2027 грн. Виходячи з нього, рахується розмір мінімальної пенсії і соціальних допомог. Фактичний розмір прожиткового мінімуму за заявами того ж Міністерства соціальної політики складає близько 4200 грн. У нас є проблема незбалансованості пенсійного фонду. З одного боку вона пов’язана з тим, що рівень тінізації заробітних плат в Україні дуже високий. Багато громадян не сплачують внески на соціальне страхування. Крім того, підприємці в нас мають право сплачувати мінімальний соціальний внесок. Інша проблема більш фундаментальна і пов’язана з високими темпами трудової міграції", – пояснює експертка.
Слід зазначати, що в умовах зміцнення національної валюти імпортні товари стають дешевшими. Відтак ціни зростають в основному на товари вітчизняного виробництва.
Також експертка прокоментувала ситуацію з тарифами на житлово-комунальні послуги: "В умовах зниження ринкової ціни на газ і в умовах ревальвації курсу гривні ціни на газ мали б знизитися. В умовах України ми спостерігаємо економічне диво, коли влада залюбки підвищує ціни і з неохотою їх знижує. Виходячи з економічних чинників, ціни на житлово-комунальні послуги мали б знизитися. Фактично ми цього не спостерігаємо".
Варто не оминути увагою і питання банківських вкладів, адже це своєрідний індикатор фінансового добробуту населення. "Депозити зростають, але дуже повільно. Поки що не досягнуто показників 2013 року. Це пов’язано не лише з темпами інфляції чи девальвації. Основний чинник - це низький ступінь довіри до банківської системи. Після ліквідації сотні банків, багато вкладників втратили свої кошти. Потрібен тривалий час і розумна політика влади, щоб довіра до банківської системи відновилася", – пояснює Тетяна Богдан.
Насамкінець слід зазначити, що незважаючи на зростання мінімальної заробітної плати, яка на сьогодні складає 4723 гривні та анонсоване підвищення пенсій, фактично ми маємо реальне падіння як і доходів так і видатків бюджету. "Щоб профінансувати першочергові напрямки, уряд традиційно скорочує фінансування так званої соціально-культурної сфери. У поточному році буде скорочено фінансування освіти, охорони здоров’я, системи соціально забезпечення", – зазначає експертка.
Фото: Слово і діло
