Події під Крутами відбулися 29 січня – МІФ
"Є такий дослідник, Ковальчук, який вже за допомогою документів, фактів, джерел довів, що насправді це відбулося 30 січня, а не 29 січня. Усе це пов’язано з тим, що в радянській історіографії зазвичай писали, що 29 січня вони вже взяли станцію Крути. Але насправді Муравйов просто не орієнтувався на нашій місцевості. Спочатку вони взяли Бахмач, і це переплутали з Крутами. Саме через це і виникла плутанина. Самі бої під Крутами відбувалися з 30 січня по 5-6 лютого", – зазначила Аліна Понипаляк
Під Крутами Київ захищали самі добровольці – МІФ
"Є й інші міфи щодо Крут, наприклад, що це були самі студенти, і що добровольці з числа киян захищали місто. Насправді там були й українські січові стрільці, які прийшли на допомогу, і військові армії УНР, і загін зі студентів, їх було близько 120. Як відомо, за наказом Аверкія Гончаренка, цих мало навчених студентів направили не на саму станцію давати відсіч ворогу, вони були допоміжною частиною", – розповіла історикиня.
.jpeg)
Бій під Крутами – неуспішна операція української армії – МІФ
"Зруйнуємо і той міф, що Крути – це сумна подія в історії України. Їх часто порівнюють с 300 спартанцями, які не дали ворогу зайти в Київ. Насправді це одна з найвдаліших оборонних операцій української армії, армії УНР. Порівняння з 300 спартанцями відбулося, коли крутянців ховали на Аскольдовій могилі. Один з професорів – а це були його студенти – зробив промову і провів це порівняння. І воно почало "гуляти", і закордонна історіографія також повторювала цей штамп", – розповіла історикиня.
Операція під Крутами дозволила УНР проголосити незалежність – ПРАВДА
"Ця операція дозволила нам 22 січня 1918 року проголосити 4-й Універсал УНР, яким ми закріпили нашу незалежність. Крути стали точкою неповернення, яка дозволили проголосити, що ми не залежні ні від поляків, ні від Росіян, відкинути заяви про те, що України не було", – поділилася історикиня.
Радянська армія вдесятеро переважала армію Української народної республіки – ПРАВДА
"Відомо, що в Крутах перебувала чотиритисячна армія Муравйова і близько 400 наших українських військових. Фактично, сили радянської армії у 10 разів переважали наші сили. З боку радянської армії загинуло понад 300 людей. З нашої сторони – близько 80-85 осіб, і всі тіла ми змогли забрати і по-людськи поховати. Це також показує рівень і майстерність проведення цієї операції. Кажуть, що наша армія була погано укомплектована, не вистачало набоїв – але вони змогли успішно її провести, евакуюватися і забрати тіла загиблих", – наголосила Аліна Понипаляк.
Учасники бою під Крутами співали "Ще не вмерла Україна" – ПРАВДА
"Ще є такий міф, що наймолодшого крутянця було розстріляно червоноармійцями, і що вони співали гімн України. Цей факт згадується у споминах учасників бою під Крутами, що хлопці, які не змогли вчасно зорієнтуватися, потрапили до ворога, і за наказом червоних командирів їх було розстріляно. Відомо, що один з них, Григорій Піпський, співав "Ще не вмерла Україна". Мені здається, це показує патріотизм, який тоді був у молоді. Адже це були студенти, гімназисти, які фактично з аудиторій потрапили на війну", – додала історикиня.
Крутянці знали, що радянська армія має значну перевагу, і свідомо йшли на подвиг – МІФ
"Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто з цих людей не знав численність військ армії Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ", – наголосила Аліна Понипаляк.
На час подій під Крутами Київ уже був російськомовним – МІФ
"На період 1917-1918 років левова частка Києва була україномовна. Руйнуємо цей радянський міф, що Київ завжди говорив російською. Ми маємо розуміти, що коли армія Муравйова зайшла в Київ у перші дні лютого, проводили тут червоний терор, розстрілювали киян у Жовтневому палаці – кілька тисяч киян були розстріляні лише за те, що вони були україномовні, мали посвідки УНР, працювали на державних підприємствах УНР. Україномовний Київ фактично змінив своє обличчя після цього", – поділилась Аліна Понипаляк.
Фото та інфографіка з сайту Українського інституту національної пам’яті
