Гіо, як тебе занесло на Євробачення?
– Мабуть я дуже хотів поділитися своєю музикою і в Україні Нацвідбір на Євробачення дивиться, мабуть, найбільша кількість людей. Це якийсь етап мого музичного шляху, тому я завжди хотів брати участь у Нацвідборі. Так і занесло.
Тобто це твоє свідоме рішення чи все ж таки продуманий піар хід, щоб люди почули більше твоєї музики?
– Я думаю, що це комплекс. Але я просто захотів в один момент спробувати свої сили на Нацвідборі. Хтозна, може поїду на Євробачення від України і це круто. Тому я не робив якихось надуманих кроків, але розумію, що це і в плані піару дуже добре. Але все одно моя головна ціль – ділитися своєю музикою з людьми, а як саме я це робитиму, це інше питання.
Минулого року, коли до нас приходили учасники Нацвідборів, вони розповідали про них, як про стрес, коли це займає весь твій час, ти нічого не встигаєш, не можеш поспати й поїсти нормально. Ти готовий до таких викликів?
– В мене музика в принципі займає 100 % мого часу. Звичайно, підготовка до Найвідбору, а це буде перший прямий ефір в моєму житті,це стрес. Але коли я ловлю себе на думці "Гіо, ти займаєшся тим, чим завжди хотів займатися, ти це робиш і маєш зараз великий шанс показати себе з доброї сторони і чому ти повинен стресувати? Ти повинен просто насолоджуватися, тому що не у багатьох випадає шанс в принципі брати участь у Нацвідборі і проходити весь цей шлях", то насолоджуюся кожним моментом.
Ми почали з питання, як тебе занесло на Євробачення, але не спитали, як тебе занесло в Україну. Хочеться дізнатись і це.
– Дуже давно, 15 років тому, ми з батьками переїхали з Грузії в Україну, я тут закінчив школу й університет, ту я почав займатися музикою, співати, закінчив музичну школу. Для мене Україна, можна сказати батьківщина, яка в моєму серці. Можна сказати, що я напівукраїнець і мене з Україною зв’язують тільки позитивні моменти, тому я тут живу більшу частину свого життя.
В тебе дуже класна українська мова, чому ти не заспівав українською на Нацвідборі?
– Я ще не написав пісню українською мовою. Так стається, що я не вибираю мову, якою я пишу, можу написати англійською, українською, російською, грузинською, але українською та грузинською ще не писав. Це справа часу. Але якби в мене була пісня українською, я б пішов з нею на Нацвідбір Євробачення.
А не було думки спробувати себе від Грузії у Нацвідборі?
– Чесно, колись вона була, не скажу, що не думав про це. Але коли ти дуже давно живеш в Україні, то в багатьох планах Україна ближче.
Чому українці мають проголосувати саме за тебе на Нацвідборі?
– Тому що я вважаю українців дуже душевним, щирим народом. Грузія та Україна дуже близькі за своїм менталітетом і в історичному плані і я вважаю, що моя музика душевна й щира, від самого серця. Я хочу, щоб на європейській світовій сцені Україну побачили саме такою.
Дуже багато виконавців за останні 15 років виконували пісні у танцювальному стилі і кліше, що є якийсь формат Євробачення й повинні вигравати лише ті, які з великим шоу, великими постановками, п’ятнадцятьма людьми на сцені, як на мене, вже застаріло. Переможці останніх двох років показують і це мені дуже подобається, що зараз іде мода на ліричні, справжні пісні, які йдуть від серця. Мені здається, Україні варто обрати таку пісню.
Але, якщо ти не будеш розраховувати на якісь танці, неймовірні елементи шоу, аранжування, а лише на свій вокал та енергетичний посил, все одно ти маєш створити якусь атмосферу.
– Звичайно, номер повинен бути цікавим, сама пісня повинна бути цікавою. Але не в самій пісні справа, а в тому, як ти її подаси в прямому ефірі, візуалізуєш все те, що ти хочеш передати, не тільки через голос чи інструменти, а й ще під номер.
.jpg)
Розкажи про свою пісню "Feeling so lost", коли вона була написана?
– Вона була написана перед моїм першим сольним концертом 14 листопада. Я випустив її 13 листопада і хотів презентувати її під сольний концерт, але зрозумів, що сольного концерту недостатньо і подав її на Євробачення.
Коли ти її офіційно представиш?
– Суть у тому, що, хоча вона була написана не для Євробачення, я розумію, що її треба доробити, щоб вона максимально підходила під сценічний виступ, була зрозуміла для широкого кола глядачів. Я хочу доробити пісню, щоб вона набула максимально того звучання, яке я хочу від цієї пісні отримати.
