Що передбачає законопроєкт 2285-Д?
"Законопроєкт прийнятий в першому читанні і зараз перебуває на етапі внесення правок та розгляду на комітеті. Враховуючи, що до законопроєкту було подано близько трьох тисяч правок, є ймовірність, що він дещо зміниться до другого читання і стане кращим", – розповіла народна депутатка Галина Янченко.
За її словами, ні для кого не секрет, що гральний бізнес в Україні був та активно процвітав, мімікруючи під інші види діяльності: "Тому цілі, які ставили перед собою розробники цього законопроєкту полягали в кількох площинах. Перше – це те, що гральний бізнес досить складно побороти, на ньому наживаються кримінальні елементи, а подекуди навіть й деякі правоохоронці. Тому було вирішено легалізувати гральний бізнес, водночас суттєво зменшити його обсяги жорстким регулюванням місць, де саме він може розміщуватись та ін. найбільше дискусій, звичайно, викликає питання гральних автоматів: чи будуть вони взагалі, чи доживуть до другого читання чи ні. Поки що концепція полягає в тому, щоб суттєво обмежити їхню кількість. Але йдуть дискусії, щоб взагалі заборонити цей вид грального бізнесу, тому що він нього люди із залежністю страждають найбільше".
"По-друге, це легалізованим гральним бізнесом допомагати наповнювати бюджет держави. І третій момент – це певне регулювання і допомога людям, які мають залежність. Йдеться про створення реєстру таких людей, надання їм допомоги, зокрема, психологічної та недопущення їх до місць, де буде дозволений гральний бізнес", – зазначила Галина Янченко.
Наскільки хорошим є проєкт закону, проголосований парламентом?
"В мене є стриманий оптимізм щодо законопроєкту 2285-Д, тому що до Верховної Ради було подано 13 законопроєктів щодо легалізації ігрового бізнесу. Той, який ми маємо на сьогодні, врахував дуже багато правок спеціалістів, які були залучені в робочу групу. На мою думку, там є дуже багато речей, які на початку взагалі були загублені, наприклад, в тому законопроєкті, який подавав Кабінет Міністрів", – наголосив в ефірі Українського радіо віцепрезидент Української асоціації ігрової індустрії, який був у робочій групі з розробки проєкту закону, Олексій Євченко.
На думку Євченка, єдина річ, яка на сьогодні там неврахована, це питання оффлайн покеру: "Живий" покер взагалі викинули із цього законопроєкту. Я не бачу в цьому здорового глузду, тому що онлайн покер – це більше можливість ховати податки та виводити їх за межі країни, а "живий" покер – це й туризм, й додаткові робочі місця, і податки, які сплачуються в Україні. Але дуже багато речей, які ми пропонували, аби вони були в законопроєкті, внесені".
ФОТО: pixabay
"Я впевнений, що законопроєкт доживе і все ж таки буде прийнятий, тому що є позиція президента, є на сьогоднішній день закриті нелегальні заклади, які також мають в якомусь вигляді розпочати роботу. Щодо об’єму ринку, то буде змінено формат. Великі казино – це великі гроші і, якщо говорити про грошовий об’єм, то він, звичайно, збільшиться. Я думаю, ми побачимо більш структурований ринок і великих гравців, які в тому числі боротимуться за чистоту ринку, тому що їм буде невигідно, якщо працюватимуть заклади, які забиратимуть частину ринку. [...] Ми робимо систему, при якій держава буде отримувати кошти, які сьогодні не отримує, буде боротьба з корупцією, оскільки не кримінал організовує нелегальний бізнес, бо його неможливо зробити без участі правоохоронців. По-третє, це інвестиції в країну, зокрема, в готельний бізнес, адже в законопроєкті передбачено, що казино будуть організовані в готелях 5 зірок, а зали гральних автоматів – в готелях 3-5 зірок. Також ми побачимо більший притік іноземних туристів, які зацікавлені приїхати в Україну в тому числі й з ціллю грати", – висловив свою думку Олексій Євченко.
Він зазначив, що на іншу шальку терезів ми, звичайно, кладемо суспільну стурбованість людьми, які мають ігрову залежність, але, на його думку, ця загроза перебільшена: "Треба пам'ятати, що якщо в нас існує нелегальний ринок, ми не можемо допомагати цим людям: ми їх не бачимо і не знаємо, скільки їх. в законопроєкті ж закладені певні підвалини, аби людям, які хворіють на цю хворобу, давалися можливості для допомоги".
Протилежної думки дотримується журналіст-розслідувач, співзасновник громадської організації "Наші гроші" Юрій Ніколов: "Цей проєкт закону просто насичений корупційними лазівками, можливостями заробляти на чудовій ідеї легалізації грального бізнесу. Взяли хорошу ідею і спаскудили її. [...] Навіть починаючи з фасадної вивіски на цьому законі, що держава буде контролювати весь цей бізнес через комісію, то ця комісія називається "комісія з розвитку грального бізнесу". Ми намагаємося зменшити цю заразу і називаємо комісію "з розвитку бізнесу".
"Також цим законопроєктом дозволяється така можливість ігровим автоматам існувати під виглядом лотоматів, ставкоматів в букмекерських пунктах та лотерейних салонах, які не будуть локалізовуватись в готелях. [...] Якщо хочеться найбільш радикальні прилади, які викликають найшвидшу ігрову залежність, десь встановлювати, то ідея з локалізованими готелями добра. Але, якщо мова йде про те, скільки ігрових салонів по дорозі від метро до своєї хати зустріне роботяга ввечері після своєї роботи – два чи п’ять – це не означає, що ми впорались із заразою. А саме ця ідея була зараз залишена в законопроєкті", – висловився Юрій Ніколов.
ФОТО: pixabay
Звідки взагалі прийшов гральний бізнес в Україну?
"Оператори грального бізнесу з 2009 року знаходилися в підвішеному стані і ніхто не був цим задоволений. Ми всі розуміємо, що з 2009 року цей бізнес працював в Україні. Які об’єми грошових коштів там були, плюс-мінус схожі цифри називають експерти. [...] Чи законопроєкт, який ми обговорюємо, дозволить ці кошти в сфері гральних послуг генерувати, питання риторичне. Величезні мільярди гривень, які генерували підпільні лотереї, були в обороті, але держава з них нічого не отримувала. Навіть якщо об’єми цього бізнесу зменшаться вдвоє чи втроє, але податки будуть платитися, то бюджет отримає в сотні разів більші надходження, ніж були до того", – зазначив ексопераційний директор однієї з гральних мереж Владислав Кметь.
За його словами, в 2009 році , коли закривався гральний бізнес, без російського "сліду" не обійшлось: "В 2009 році в РФ гральний бізнес трансформувався: за два роки до того всіх операторів грального бізнесу було попереджено, що вони повинні закрити в містах свої десятки тисяч залів гральних автоматів і перевести їх в спеціально виділені гральні зони в депресивних регіонах РФ. Було задумано, що за два роки туди увіллються великі гроші, будуть побудовані готелі та аеропорти і таким чином з’явиться російський Лас-Вегас. Але за два роки російський гральний бізнес не переїхав в депресивні райони, тому що поруч була Грузія, Казахстан, Україна і було простіше переїхати, наприклад, в Харків, Донецьк чи Луганськ і розвиватися там".
"Десь за півроку, коли гральний бізнес вже мав закриватися, керівництво РФ почало рекомендувати сусіднім країнам прикривати гральний бізнес. Керівництво України послухало: в Дніпропетровську трапилась неприємна подія – пожежа в залі гральних автоматів. Новини показали як загорівся гральний автомат, через що трапилась пожежа і загинули люди. Там стояли автомати виробництва США та Німеччини. По суті це залізний сейф, де є лише монітор і комп’ютерна плата. Там немає чому горіти. Але нам всім показали, що загорівся саме автомат і загинули люди", – розповів Владислав Кметь.
Правда, зі слів Кметя, полягала в тому, що до зали заскочив проплачений наркоман із пляшкою запалювальної суміші: "Він хотів кинути її всередину, але випадково облився сам й почав горіти прямо на вході. Загорілися штори і ковролін і через це полум’я працівники та клієнти не зорієнтувалися і побігли в підвал і там задихнулися. Я не думаю, що ті, хто організовував цей підпал, думали, що так закінчиться, але методи боротьби з гральним бізнесом такі".
"З 2009 року гральний бізнес був заборонений і підхоплений кримінальними елементами. Але ми всі розуміємо, що неможливо відкрити 5-6 тисяч закладів з вивісками на центральних вулицях найбільших міст без підтримки відповідних контролюючих органів. Тому питання не до криміналу, операторів грального бізнесу, а до тих, хто в цій країні контролює. Без них не обійшлося", – заявив Владислав Кметь.
Він вважає, що те, що нині говориться про закон щодо грального бізнесу, це дуже добре: "Представники грального бізнесу хочуть легально розвиватися і бути в законі, бути захищеними, платити податки і оформлювати своїх працівників. Також вони хочуть залучати інвестиції і розуміти, що через 10-30 років цей бізнес буде розвиватися".
ФОТО: pixabay
