Європейська соціальна хартія є стандартом для світової спільноти. Як вона практично застосовується в Україні?
Олена Литвиненко: Європейська соціальна хартія на сьогодні - це найбільший комплексний правовий інструмент для захисту соціальних прав. Це і пенсії, і право на працю, і виплата з безробіття. Наразі Україна приєдналася до 74 пунктів хартії з 98. Дуже важливо, щоб про практику застосування положень соціальної хартії, про діяльність Європейського комітету з соціальних прав в Україні знали не тільки на рівні органів виконавчої влади. Щоб і судді, й адвокати застосовували ці знання в своїй практиці.
Яка мета проєкту "Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні"? Чого вже вдалося досягти?
Сюзанна Мнацаканян: Проєкт ставить перед собою амбітну мету – зміцнення сталості демократії через розширення соціальних прав відповідно до європейських стандартів. Ми маємо три завдання проєкту – надання рекомендації для покращення законодавства та практики його впровадження, забезпечення належного захисту й реалізації соціальних прав (тут ми робимо акцент на забезпеченні прав людей з інвалідністю, дітей і людей літнього віку), вдосконалення звітності перед Європейським комітетом з соціальних права. Україна звітує щороку за чотирма групами прав. В останніх висновках Європейського комітету з соціальних прав чітко розписано, де Україна дотримується стандартів, гарантованих Європейською соціальною хартією, а де не зовсім.
Наскільки активною є співпраця з органами державної влади?
Олена Литвиненко: Для Ради Європи, як міжурядової організації, співпраця з органами виконавчої влади, з профільним міністерством соціальної політики є надзвичайно важливою. Наразі ми маємо дуже динамічну співпрацю з міністерством - у нас є домовленості про реалізацію певних заходів, про вдосконалення законодавства, про приведення його у відповідність до стандартів Ради Європи, про покращення збору статистичних даних. Також ми плідно працюємо з офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, і з Уповноваженим президента з прав людей з інвалідністю, і з профільним комітетом Верховної Ради. Незважаючи на ситуацію, в якій сьогодні опинилися країни, у нас триває робота, відбуваються онлайн-зустрічі.
Що найскладніше в роботі, а що надихає її продовжувати?
Олена Литвиненко: Труднощі в досягненні повноцінної реалізації нашого проєкту на даному етапі, в умовах пандемії і певних обмежень. Це певні відтермінування, неможливість публічних обговорень. З того, що надихає – держава не тільки приділяє дуже багато уваги боротьбі з коронавірусом, а й просуванню важливих реформ з метою забезпечення дотримання соціальних прав своїх громадян. Хочу сказати (про це недавно говорила і Генеральний секретар Ради Європи), що якщо раніше була ера Європейської конвенції з прав людини, то після пандемії це буде ера соціальних прав і ера Європейської соціальної хартії (переглянутої), її реалізації, забезпечення соціальних прав людей.
Сюзанна Мнацаканян: Працювати з людьми і заради людей – це те, що мене надихає. Я вірю в те, що маленькими кроками можна досягнути великих змін. А у сфері забезпечення та захисту соціальних прав будь-який маленький крок – це крок назустріч конкретній людині, яка найбільше потребує допомоги в цей час. Сьогодні всі наші заходи, навіть онлайн-лекції, мають синхронний переклад жестовою мовою, а всі публікації друкуються шрифтом Брайля. Ми робимо наш проєкт доступним для кожного та кожної і передаємо цю естафету всім проєктам міжнародної технічної допомоги в Україні.
