Першим, хто заговорив про українське походження Петра Чайковського, був його рідний брат – Модест Ілліч Чайковський, який у 1900-му році оприлюднив спогади родини, зокрема про те, що у нього був прадід – Федір Опанасович Чайковський родом з Полтавщини. Модест уперше говорить про Полтавщину і, що його брат Петро Ілліч ніколи не хизувався якимось походженням, а гордився тим, що походить від простого роду, і цей рід – від його прапрадіда – Опанаса Чайки. На Полтавщині було село Чайки, і Чайки, Чайковські, Чаіцькі – це були ті люди, які очолювали це поселення.

Петро Ілліч Чайковський у молоді роки
На теперішній Черкащині є села Кам’янка та Вербівка, в яких маєтки належали сестрі Чайковського – Олександрі Іллівні. І Петро Ілліч там періодично надовго зупинявся. Головною принадою Кам’янки для нього була атмосфера дружної і щасливої сім’ї, яку створювала Олександра. "Кожної хвилини думаю про проведене в минулому році літо. Пригадую всі подробиці цього чудового часу і скаженію при думці, що не можу провести з вами хоча б кілька днів" – писав він сестрі у якийсь із років, коли Чайковському не вистачило грошей поїхати до Кам’янки.
Знамените "Лебедине озеро", яке замовив композиторові Великий театр, було написане саме в Кам’янці 1871-го року. Цей балет та цикл п'єс для фортепіано "Дитячий альбом" Чайковський присвятив своїм племінникам.

Сестра Петра Чайковського Олексанрда Давидова з донькою
Оті майже сорок творів, які він написав в Україні, є світовими шедеврами. Музикознавці виділяють 16 місць Чайковського в Україні – де він бував і творив, і він сам говорив, що немає більш святих місць, де б він відчував мир і спокій, які б називав "землею обітованою" та де міг творити. Останній раз він там був за декілька місяців до своєї кончини, у 1893 році. І такі твори, як "Коваль Вакула", і "Мазепа", і той же балет "Спляча красуня", друга, третя і четверта симфонії, багато романсів, це все написано саме там. Він дуже любив ходити і на ярмарки та на весілля, спостерігати, слухати лірників, і всі ці – українські інтонації і мелодії – відобразилося в його творчості. У його Першому Концерті звучить мелодія лірника, а у "Веснянці" – "Вийди, вийди Іванку". Сам Чайковський пише у листі, що "всі сліпі співаки в Малоросії співають один і той самий вічний наспів з тим самим награванням. Я частково скористався цим наспівом у першій частині свого фортепіанного концерту".
Своїм утворенням Київська консерваторія, нині – Національна Музична Академія України імені Чайковського, фактично зобов’язана саме йому – коли митець приїхав у Київ з інспекцією і його авторитетна думка, що Київське музичне училище може отримати статус Консерваторії – була вирішальною. Як розповідає ректор Максим Тимошенко, у грудні 1890 року, коли Чайковський прибув на зустріч з студентами і викладачами, "тоді ще музичного училища, композитор відзначив, що училище вже досягло професійного рівня консерваторії, і підтримав зміну у статусі, незважаючи на матеріальні затрати щодо перейменування. І це – дійсно історична подія, до якої Чайковський мав безпосереднє відношення. Це був великий прорив для нашої музичної освіти".
Петро Чайковський, фото з відкритих джерел