Щороку, 31 травня, світ відзначає день боротьби з тютюнопалінням. Подію започаткувала Всесвітня організація охорони здоров'я у 1987 році з метою привернення більшої уваги до проблеми куріння в усьому світі.
"Нещодавно Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала таку інформацію: тютюнова індустрія кожного року витрачає на рекламу і маркетинг тютюнових виробів у світі 8 мільярдів доларів щороку. Уявіть собі, у день тютюнова індустрія витрачає 23 мільйони доларів на те, щоб отримати нових курців і не допустити того, щоби люди кидали курити", – зазначає фахівець Українського центру контролю над тютюном громадської організації "Життя" Дмитро Купира.
За даними Інституту соціальних досліджень імені Яременка, близько 90% дітей роблять першу затяжку у віці 10-11 років. Половина підлітків після цього, поступово і непомітно для себе, збільшує кількість викурених сигарет на день. Тютюнові компанії з року в рік працюють над просуванням своїх брендів та залученням нової більш молодої аудиторії.
"Реклама тютюнових виробів заборона, але якщо подивитись на будь-яку точку продажу, – вона світиться, як новорічна ялинка. Пачки тютюнових виробів теж яскраво оформлені. Якщо подивитися на українську пачку, то 50% – це попередження, яке вже не змінювалося понад вісім років, і 50% – це просто відверті красиві малюнки. Таким чином, тютюнова індустрія маніпуляціями обходить законодавство і продовжує просувати товар. Відповідно до досліджень ВООЗ в Україні 63% дітей 13-15 років бачать рекламу тютюнових виробів в точках продажу. Американські дослідження, які проводилися в групах, де підлітки звертали увагу на таку викладку, показали, що діти на 64% мають вищий ризик почати курити. Ще варто згадати про ароматизовані сигарети. У ВООЗ налічили 15 тисяч ароматів і смаків, які пропонує тютюнова індустрія. Це ключові інструменти, за допомогою яких тютюнова індустрія полює на дітей та юнацтво в Україні", – вважає Дмитро Купира.
В Україні реклама сигарет заборонена, але тютюнові компанії продовжують пропагувати куріння завдяки яскравій викладці на вітринах, яка знаходиться на рівні погляду підлітків.
"Тютюнова індустрія діє гібридним шляхом. Найголовніше, що потрібно для них, це візуалізувати дитині думку, що поряд з шоколадками, соками, солодкою водою лежать тютюнові вироби, що вони є таким самим нормальним продуктом, як все перелічене. А ще й пачки виглядають дуже привабливо, стильно, мають різноманітні цікавинки, що теж є своєрідним інструментом заохочення. Оце власне і є рекламною викладкою, яку застосовують для того, щоб діти захотіли та почали курити", – розповідає Дмитро Купира.
Нікотинова залежність на фізіологічному рівні виникає доволі швидко. Відтак, дитині вистачить спробувати лише декілька сигарет, аби її організм почав звикати до куріння.
"На сьогодні сигарети промислового виробництва – це високотехнологічний продукт. Так званий тютюн, який би можна було висадити на грядці, він теж шкодить здоров'ю, але він навіть поряд не стоїть з сигаретою з магазину. Тому що сигарета промислового виробництва містить хімічні речовини, які заморожують гортань у момент куріння для того, щоб не закашлятися, оскільки дим противний. Також сигарета містить хімічні домішки для того, щоб легені краще розкривалися, щоб за момент затяжки людина могла більше втягнути. І третя складова допомагає нікотину краще всмоктуватися в кров. Тютюнова індустрія за роки змінилась і, на жаль, не в кращу сторону", – наголошує Дмитро Купира.
Студентка Національного університету імені Тараса Шевченка, антитютюнова активістка Анастасія Бонковська розповідає, що її тато багато років працював на тютюнову компанію, тож все її життя було оточена тютюновим контекстом. Проте дівчина зрозуміла, що це зовсім не привабливо і почала активно протидіяти поширенню куріння.
"Я зрозуміла, що тютюн і тютюнова реклама не повинні впливати на дітей та молодь так, як вони впливали на моє дитинство. Нині найбільше реклами тютюну зараз в інтернеті, instagram, соціальних мережах. Помічаю рекламу різноманітних виробів для куріння в інстаграмах різних блогерів, які, рекламуючи пристрої для своїх підписників, видають це за спосіб свого життя. Так привабливі ґаджети стають елементом певного іміджу дітей", – розповідає антитютюнова активістка Анастасія Бонковська.
Популярними серед молоді є електронні сигарети. Тютюновики рекламують їх як більш безпечну альтернативу звичайним сигаретам. А українське законодавство не забороняє продавати ці вироби неповнолітнім особам.
"З приводу електронних сигарет в українському законодавстві біла пляма. Вже з 1 січня 2021 року завдяки змінам, внесеним парламентом, буде заборонено продаж рідин для електронних сигарет неповнолітнім. Ці вироби так само будуть оподатковуватись як і сигарети. Державний бюджет завдяки сплаті акцизу поповниться на 3 млрд гривень. Український ринок у цьому питанні дикий, ми навіть не знаємо вміст, не можемо визначити якість цих виробів. Регулювання електронних сигарет і тютюнових виробів для нагрівання, так званих ґаджетів IQOS та Glo, потребує негайного законодавчого вирішення", – підкреслює фахівець Українського центру контролю над тютюном громадської організації "Життя" Дмитро Купира.
Підвищення ціни на тютюнові вироби – це ще один крок, який з часом унеможливить купівлю цигарок дітьми та підлітками.
"У найближчі п'ять років акциз щороку зростатиме на 20% і вже в 2024-2025 роках пачка сигарет коштуватиме 100 гривень. Звичайно, ціна має бути настільки високою, щоб не хотілося починати курити, але це може спровокувати ввезення в Україну нелегальної продукції", – коментує Дмитро Купира.
Мотиватором для підлітків не курити має бути їх власне бажання піклуватися про своє здоров'я, вважає активіст Дмитро Купира: "Мотиватором має бути думка про те, що куріння не додає їм крутості, а навпаки забирає кілька років щасливого життя. Фактор ціни теж грає роль. Наприклад, заощадивши за рік на купуванні сигарет, можна запросто на одну людину придбати путівку до моря. Тож краще подорожувати за ці гроші, ніж курити і тим самим псувати своє здоров'я".
На фото: фахівець Українського центру контролю над тютюном ГО "Життя" Дмитро Купира
