"За нормами споживання Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Україна сьогодні харчує близько 140 млн людей на нашій планеті. Тому це свято велике не лише для нас і для всієї Землі. У нас є малі, середні, великі підприємства. Трохи тяжче сьогодні малим, трохи краще, але все одно невесело середнім і не надто радіють великі агрохолдинги, тому що ситуація досить складна. Вона зумовлена і глибокою економічною кризою, і коронакризою, і обвалом цін на енергоносії, що завжди корелює ціни на продукти такі як зерно, олія соняшникова тощо. Крім того, погода була не дуже сприятливою. Ми втратили у відсотках не так багато – близько 2,5% озимих культур, але і ті, які вижили і ті, які посіяли ярі культури теж постраждали. Нинішні дощі суттєво виправляють ситуацію. Проте є регіони, які постраждали найбільше. Одеська область практично втратила посіви ріпаку і пшениці. Дещо менше втратили Миколаївська Херсонська області і центральні регіони", – зазначає експерт.
На питання, які культури дадуть значні врожаї цьогоріч Леонід Козаченко відповідає: "Ми розраховуємо на кукурудзу, яка цього року має дати нам гарний врожай. Цього року її посіяно більше у порівнянні з минулим роком. Зараз є достатньо вологи. Єдине, чого не вистачає це азоту. Американці дають в двічі більше азотних добрив для кукурудзи і вони мають шалений врожай на гірших ґрунтах".
Чи допоможуть фермерським господарствам легші кредити від держави експерт коментує: "Ні, тому що цих коштів не вистачає. Оборотних коштів цього року забракло мільярдів на 30 млрд гривень. Їх уже ніхто не отримає, особливо ті, хто найбільше їх потребує, хто втратив посіви озимих. Банки відмовляють через збитковість господарства. Страхування в нас не працює, що також є великою проблемою. Тепер щодо середньострокових і довгострокових коштів, які потрібні для поглиблення переробки, щоб не бути сировинною країною. Ми можемо втричі збільшити валове виробництво продукції за рахунок доданої вартості в першу чергу. У нас немає таких коштів, щоб на 5-10 років взяти. Ми кажемо, де їх взяти, та нас ніхто не чує".
Леонід Козаченко пропонує кілька шляхів виходу з фермерської кризи: "Найпростіший спосіб – це земельний іпотечний банк. Передати йому у заставу державні землі, які залишаються в управлінні громадами. Це 7,5 млн гектарів землі і це приблизно 15 млрд доларів коштів під максимум 2% річних, які іпотечний банк може дати в першу чергу тим, хто потребує цих коштів і тим, хто хоче поглиблювати переробку і створювати додану вартість. Крім того, регіонам потрібен фонд збереження довкілля – це створення системи утилізації відходів, тому що ми є найбільшим смітником в Європі. Нам потрібно приблизно 1500 об’єктів з утилізації та сортування".
На фото: Леонід Козаченко, Інформатор
