"Сам перелік зустрічей свідчить про стратегічний характер українсько-німецьких відносин і насамперед у політичній сфері. Це дуже важливо, оскільки ситуація в Східній Європі зараз дуже напружена. Це і ситуація в Білорусі, де Німеччина намагалася виступити посередником, і трагічна ситуація з російським опозиціонером Олексієм Навальним, який напередодні опинився в берлінській лікарні "Шаріте". У такому загальному контексті у Німеччини у Східній Європі в політичній сфері дуже багато проблем. Обговорити ці проблеми було головною метою візиту Гайко Мааса до Києва. На треку донбаського врегулювання вдалося відновити політичний процес. Німеччина налаштована під час свого головування у другому півріччі 2020 року в Євросоюзі досягти помітного прогресу в цьому врегулюванні. Зустріч з прем’єром-міністром Денисом Шмигалем засвідчила, що Німеччина готова моніторити й економічні питання. Україна та Німеччина готові розвивати торговельно-економічні відносини, попри ті проблеми, які створила в світовій економіці пандемія. Німеччина вбачає у врегулюванні ситуації на Донбасі дуже важливий крок до зміцнення європейської безпеки. Ситуація в східній Європі дуже напружена, тому Німеччина демонструє високу дипломатичну активність. Німеччина намагається схилити Росію до того, щоб вона зайняла більш відповідальну позицію в питанні європейської безпеки. Тут важливим моментом є вчорашній заклик Дмитра Кулеби до свого німецького колеги, аби Німеччина повернула у порядок денний Кримське питання. Йдеться про можливе приєднання Німеччини до кримської платформи, яка повинна актуалізувати і це питання, котре Росія намагається виключити із дипломатичного порядку денного мирного процесу. Відновлення територіальної цілісності України в повному обсязі неможливе без вирішення Кримського питання", – зазначає Андрій Мартинов.
Гайко Маас припустив, що зустріч глав МЗС країн Нормандського формату може відбутися у вересні. На чому варто закцентувати увагу під час зустрічі політичних радників пояснює експерт: "Саме від зустрічі 28 серпня значною мірою залежить чи будуть підготовлені сприятливі умови для зустрічі міністрів закордонних справ. Вже майже місяць по лінії вогню триває припинення вогню. Тобто це є фактично виконання першого пункту Мінських угод, а далі слід погодити питання виконання алгоритму цих угод. Російська сторона висуває Україні ультиматум, вимагаючи проведення виборів і лише після цього передача кордону. Україна в свою чергу наполягає на тому, що вести мову про вибори можна лише після передачі контролю за українсько-російським кордоном на його донбаській ділянці. Якщо сторони бажають все ж таки зрушити з глухого кута цей процес, треба більш конструктивно підходити до цих моментів. Крім того, важливим питанням є також обмін військовополонених за формулою "всіх на всіх". На жаль, поки що цей процес призупинився. Росія, зважаючи на події в Білорусі та ситуацію з Навальним, не дуже хоче демонструвати слабину на українському напрямку".
На фото: Андрій Мартинов