"Майбутнє української науки безумовно буде. Я сподіваюсь, що буде й в Академії, яка, до речі, є не всією українською наукою. Є ще великий сегмент науки в університетах і не такий великий, але теж важливий сегмент того, що колись називали галузевою наукою, пов’язаною безпосередньо з виробництвом. Водночас я розумію, що новообраному президентові справді буде непросто: йому дістався в спадок величезний комплекс проблем, які тривалий час не вирішувалися. Тепер це доведеться вирішувати в стислі терміни, часом приймаючи непопулярні рішення", – розповів Максим Стріха.
За словами вченого, в Україні є люди, які живуть наукою і які далі, попри всі ситуації, будуть нею займатись: "Я сподіваюсь, що зараз, коли в Академії нарешті з'являються нові обличчя, і суспільство, і політики будуть ставитись до Академії прихильніше і ухвалюватимуть рішення щодо фінансування".
"Сьогоднішня наука – це річ дорога, тому що дороге інструментальне обладнання. На жаль, сьогодні не можна створити вакцини від Covid з чашкою Петрі, пробіркою та піпеткою. Це все потребує значно дорожчих приладів, а якщо їх немає, це означає, що люди не можуть працювати на світовому рівні. Держава має мати реалістичну програму щодо забезпечення хоча би найнеобхіднішим обладнанням на найважливіших напрямках", – пояснив Стріха.
Професор наголосив, що тяжко спрогнозувати кроки нового очільника НАН на своїй посаді, проте перші дії, з яких багато чого буде ясно, Анатолій Загородній має зробити завтра: "Він винесе своє бачення президії, яка досі була декоративним органом. Вона мусить стати тепер колегіальним органом і без дієвої команди там президентові буде дуже складно. Собі все визначав незаперечний авторитет Патона і фактично президія не була місцем ухвалення важливих рішень".
"Потім, безумовно, треба проінвентаризувати всі активи Академії. Серед них майно і земля, але так само це й люди, наукові напрямки і наукові установи. Серед цих наукових установ є дуже активні, важливі, але є й достатня кількість тих, які вичерпали себе. І це те рішення, коли треба буде чесно сказати, що потрібні зміни. Безумовно, це будуть рішення, які не додадуть підтримки новообраному президентові і його команді, але їх треба буде приймати", – підсумував Максим Стріха.
Нагадаємо, у серпні 2020-го року, помер Борис Патон, який був незмінним очільником НАН України майже 60 років. Вибори нового очільника мали відбутися ще у квітні, коли Борис Євгенович був живий, однак втрутилась пандемія.
Як розповідав Українському радіо Максим Стріха раніше, згідно із законом і статутом, президента обирають академіки, члени-кореспонденти і їх сумарне число зараз близько 600. Половина з їх числа – це делеговані з наукових установ.
Саме тому передбачалось, що вперше вибори проводитимуться з розділеними засіданнями відділень й між цими приміщеннями буде відеозв’язок.
На посаду претендували 78-річний Владислав Гончарук, 55-річний Богдан Данилишин (який згодом зняв свою кандидатуру), 69-річний Анатолій Загородній, 77-річний Сергій Комісаренко і 70-річний Володимир Семиноженко. Шляхом таємного голосування двома третинами голосів виборців президентом НАН було обрано академіка Загороднього.
ФОТО: НАНУ
