"Я впевнений, що деякою мірою такі проєкти допомагають зберегти ліси. Це є наступний еволюційний крок у подоланні "чорних" лісорубів. Або по іншому можна це назвати - крок до промислової політики. Варто згадати Австрію, хоча країна давно подала цю біду, але все ж "чорні" лісоруби довгі роки знищували найцінніші породи. Можемо звернути увагу на Польщу, яка має таку ж лісистість, як у нас, але набагато більший економічний ефект. Найкращий приклад - ситуація, яка відбулася у Румунії. Там завдяки космічному нагляду вдалося довести, що в країні присутня безконтрольна вирубка лісів, а вже це допомогло на найвищому політичному рівні заборонити експортне вирубування деревини, навіть в рамках роботи Європейського Союзу. В Україні з 2016 року діє заборона на експорт лісу-кругляку. Згодом цей захід було посилено криміналізацією відповідальності за незаконні вирубування та експорт необробленої деревини. Зробили це, щоб подолати екологічну катастрофу, яка була зумовлена незаконними рубками, а ще для необхідності формування промислової політики. Наприклад, щоб ми експортували не ліс-кругляк, а вже готову продукцію з деревини. На сьогоднішній день це революційний крок, бо нам треба робити електронний облік деревини, створювати відеонагляд і головне, на мою думку, варто запроваджувати прозорий ринок лісоматеріалів. Якщо продовжити політику кримінальної відповідальності, посилити електронний облік і електронну торгівлю, то це призведе до скорочення незаконного вирубування лісів," - розповідає Ігор Гужва.
Читати також: Екологічне мислення: як воно допоможе виробити корисні звички дорослим і дітям?
За оцінками Державного агентства лісових ресурсів, тільки за останні п'ять років збитки держави від незаконних рубок становили близько мільярда гривень. Це в кілька разів більше, ніж державне фінансування лісової галузі України.
"За незаконним вирубуванням лісів і впровадженням запобіжних ініціатив має слідкувати Державне агентство лісових ресурсів. Зараз іде процедура деценалізації, тому на місцевих рівнях мають формуватися лісові господарства, хоча вони вже існують, а на рівні обласних адміністрації - створюватися відділі і структурні підрозділи, які відповідатимуть за це. Та до цього обов’язково мають бути залученими правоохоронні органи," - додав Ігор Гужва.
Читати також: Реформа децентралізації: перспективи та виклики для новостворених громад
У Держлісагенстві заявили, що володіють інформацією лише про 73% українських лісів, а облік востаннє проводився у 1996 році. За словами Ігора Гужви, щоб контролювати все, що відбувається в українських лісах, потрібен єдиний підхід. "Так виходить, що частина лісів перебуває у відомстві Міністерства охорони навколишнього середовища, у вигляді заповідників, частина - у Міністерства оборони, бо десь там знаходяться військові частини, частина - у Служби надзвичайних ситуацій. Решта, - це дві третини, - у сільського господарства. Приватних лісів у нас майже немає. Це зараз лише з’являється, хтось бере землі сільськогосподарського призначення і починає вирощувати лісові культури. Дійсно є певна розпорошеність і це вносить смуту, тому тут потрібен законодавчий підхід, щоб правила для всіх були однаковими, незалежно від того, хто є лісокористувачем".
Нагадаємо, система була розроблена спільними силами Інституту космічних досліджень НАН України, ДКА України, ГО "Центр Моніторингу Влади" та ГО "Лісові ініціативи та суспільство". За словами розробників, Deep Green Ukraine дозволить у режимі, наближеному до реального часу, дізнаватися, скільки древ зникло з лісової карти України, коли це сталося. Допоможе супутникова система підтримувати і пожежну безпеку в лісах. Нею зможуть користуватися громадські екоактивісти, державні контролюючі та правоохоронні органи, працівники лісового господарства.
Фото: openforest.org.ua
