"Нічого неочікуваного не відбулося. Це було питання часу, коли КСУ та інші суб’єкти судової влади почнуть виходити за ті рамки, в яких вони трималися в силу певних обставин. Такі ж рішення КСУ почалися після певних подій зміни владних повноважень, зміни впливів на нього. КСУ дали добро на ті речі, які він почав робити, зокрема визнання неконституційними норми щодо статті 375. Це ключова больова точка, яка була у них, а саме: винесення завідомо неправосудних рішень. Скасувавши це, вони посунулись вбік від антикорупційного законодавства, не боячись виносити ті ж самі неправосудні рішення. І вчора поставили крапку, скасувавши найбільш проблемну норму закону і поставши її під питання для себе, а саме: декларування і кримінальну відповідальність за неправдиве або неповідомлення про набуття певних статків. Тому вони зараз завершили те, що їх хвилювало на початку судової реформи, і очікують відповідної реакції на це", ─ зазначив Віталій Титич.
На цю тему ─ Заколот суддів чи захист конституційних прав: як КСУ знищує антикорупційну реформу
На думку Титича, "очевидно, що такі дії вчинені узгоджено з сьогоднішньою владою".
"Тому що саме з Банкової контролюють ситуацію у Конституційному Суді як об’єктивно, так і суб’єктивно шляхом можливих замін та кримінальних проваджень, які були порушені ще у 2014 році стосовно половини членів цього Конституційного Суду. Вони сприяли громадянину Януковичу у здійсненні узурпації влади в Україні", ─ пояснив він.
Член Громадської ради доброчесностінаголосив, що те антикорупційне законодавство, яке Конституційний Суд поставив під сумнів, є частиною угоди України з західними партнерами, зокрема з кредиторами.
"Міжнародний валютний фонд має реагувати. А як він буде реагувати ─ побачимо. Я маю надію, що доволі серйозно", ─ додав Титич.
Судова влада в Україні хвора. І дуже серйозно. Вона фактично вмерла. Як я кажу, це мертвий кінь. Йому вже не допоможуть припарки у вигляді реформи. І треба займатися цим серйозно. І Конституційний Суд ─ це частина цієї системи.
У першу чергу на це має відреагувати суспільство. Та частина, яка вважає себе здоровою та свідомою частиною українського суспільства. Процес реформування судової системи є значно важливіший, ніж вибори президента. Але, на жаль, цей процес був проігнорований у суспільстві. Тепер, можливо, цей "цинічний треш", вчинений Конституційним Судом, якось приверне увагу суспільства і поверне до проблеми необхідності щось з цим робити. Надії на президента чи на щось ще немає ніякої. Тому що Зеленський збрехав. Він йшов на вибори з заявами і правильно докоряв Порошенку, використовуючи артикуляцію Громадської ради доброчесності, про те, що він завалив судову реформу. Але Зеленський значно швидше, ніж Порошенко пішов з цієї дороги. Тому на них немає надії і порятунок виключно в руках суспільства. Треба за цим слідкувати, реагувати на це, виходити на вулиці і виборювати своє право на справедливий суд. Його ніхто ніколи нікому не дарував, і в Україні не подарує.
Читайте також ─ Тетяна Козаченко про звільнення Ситника та про небезпеку гучних посадок, ініційованих Зеленським
Нагадаємо, У серпні 2020 року до Конституційного суду було направлене подання 47 народних депутатів, більшість з яких є представниками "Опозиційної платформи — За життя", щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення у справі неконституційності статті 366-1 Кримінального кодексу. Вона передбачала покарання за недостовірне декларування. Велика палата суддів визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також окремі положення закону "Про запобігання корупції", які стосуються контрольних повноважень НАЗК.
28 жовтня Національне агентство із запобігання корупції повідомило, що двоє суддів Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, внесли недостовірну інформацію у власні декларації.
Фото: УНІАН
