Про тарифи на електроенергію
Не готовий сказати, наскільки будуть зростати тарифи. У нас зараз складна ситуація, зокрема з зеленими тарифами. Є величезні зобов'язання по виплаті зелених тарифів, тому є певні складнощі. Але, я думаю, що краще, якщо більш деталізовані коментарі з цифрами буде давати першоджерело цієї інформації, тобто міністерство.
У моєму розумінні, на ринку електроенергії є певний розбаланс, тому що для оплати по зелених тарифах потрібно близько 70 млрд гривень на наступний рік. А ті тарифи, які є сьогодні, зокрема тариф "Укренерго" на передачу, не забезпечують збору необхідної кількості грошей. І з бюджету уряд також не поспішає виділяти кошти на виплати генерацій за зеленим тарифом. Тому є певний дисбаланс, оскільки в країні є дефіцит фінансових ресурсів, щоб оплатити повністю зелені тарифи. Але загалом у нас ринок працює за такими ціновими тенденціями, як і в Європі. І нам варто звертати увагу на посилення та покращення конкуренції на ринку. Потрібно унеможливлювати монопольні чи олігопольні змови, щоб на ринку було більше гравців. І тоді буде працювати конкурентний ринок електричної енергії.
Про підстави зміни керівництва міністерства енергетики
Я не впевнений, що це пов'язано саме з зеленими тарифами. Хоча там також ситуація складна. З одного боку, був урядовий законопроєкт, якому парламент підставив плече і його досить швидко прийняли, але все одно прийняття цього закону не спричинило вирішення всіх проблем. Але складність є так само і в роботі компанії "Енергоатом", тому що їхні блоки зупинялися і обмежувалися ще з квітня-травня, і вони недовиробляли електроенергію і при цьому несли затрати, бо за атомними блоками треба дивитись, навіть якщо вони не працюють. І в "Енергоатому" важкий фінансовий стан: борги перед своїми постачальниками і збитки за 9 місяців. Але знову ж таки, щоб дізнатися про причини і отримати достовірну інформацію, треба звернутися до Кабінеті міністрів і прем'єр-міністра.
Як вирішити проблеми з "Енергоатомом"
З "Енергоатомом" все просто. Не потрібно обмежувати його роботу. Варто максимально використовувати його генеруючі потужності. Вони по своїй собівартості найдешевші. І чим більше "Енергоатом" виробляє, тим стабільніша або навіть нижча ціна на електроенергію. Крім того, "Енергоатом" – це не тільки тисячі робочих місць, а й підприємство, яке перебуває у державній власності. І воно не лише податки платить в державний бюджет, а якщо заробляє прибуток, то його також платить у державний бюджет. І потім з цього прибуткуу через держбюджет можуть фінансуватися зарплати лікарям, вчителям, будівництво доріг, армія тощо. Тому неправильно, що державний "Енергоатом" якось зупиняється чи обмежується в угоду прибутків якихось приватних енергетичних компаній. Всі мають працювати у рівних умовах.
Про зелену енергетику
Дискусія щодо неї буде тривати, тому що зелені тарифи у нас все одно в рази вищі, ніж в Європі. Фактично більші у 2 рази. Окрім того, наші зелені тарифи прив'язані до курсу євро. Відповідно, при девальвації гривні, зокрема при її прискоренні, актуалізується проблема з виплатою зелених тарифів, тому що в Україні всі тарифи встановлені в гривні, зокрема кінцевим споживачам. І якщо для когось вони в євро, а гривня девальвує, значить тоді в гривні потрібно збирати більше цих тарифів. Тому девальвація гривні завжди буде знову піднімати питання обговорення зелених тарифів.
Про завершення газової реформи і можливість вибору постачальника газу
Я вважаю, що ця реформа не завершена. Багато чого ще треба зробити, щоб на ринку дійсно запрацювала конкуренція і щоб на ринку був вибір у кінцевого споживача.
Про монополію "Нафтогазу"
Є ризики того, що "Нафтогаз" буде зловживати своїм майже монопольним становищем. І коли я кажу про розвиток конкуренції, я маю на увазі зокрема і цей фактор. Нам потрібно, щоб був ресурс від багатьох компаній, і додаткова конкуренція для "Нафтогазу" була би корисна у цій ситуації.
Про перспективи вугільного ринку
Приватизація вугільних шахт – досить складне питання, яке важко реалізувати. Можливо, якщо якість перспективні шахти будуть разом з "Центренерго", з генеруючою компанію, тоді може бути приватизація такого об'єкта. Нам потрібно пропонувати альтернативу та інші можливості людям, які працюють на шахтах. Аби вони могли працювати в інших сферах та на інших підприємствах. Якщо у нас не буде соціальної напруги і соціальне питання буде вирішене, все інше буде легше робити. Головним є не кілограм вугілля та шахта, а люди, які там працюють.
Дійсно, у багатьох країнах зменшується генерація вугільних електростанцій. У нас теж потроху такі тенденції спостерігаються, зокрема тому, що у нас збудувалося дуже багато відновлюваних джерел (сонячні електростанції та вітроелектростанції). Тому, я думаю, що у нас виробництво електроенергії з вугільних електростанцій буде потроху зменшуватися. Але відмовитися повністю ми не можемо, тому що вони виконують певні функції по балансуванню системи. Окрім того, на них лягає додаткове навантаження взимку.
На фото: Андрій Герус, facebook.com/andriy.gerus
