Тематика Голокосту і пам’яті у Німеччині набула значної ваги у середині 2010-х років, розповідає експерт. Це відбулося через зростання популістичних тенденцій та росту популярності серед інших партії "Альтернатива для Німеччини".
"Як ми знаємо, деякі із представників цієї партії, які сповідують ідеологію, яка є дуже близькою до крайньо-правої ідеології, це і лідер Тюринської регіональної організації цієї партії Бьорн Хьоке, колишній очільник осередку цієї партії в Федеральній Землі Бранденбург Андреас Кальбіц, які виступали з гаслами, які можна трактувати, як такі, що заперечують Голокост в цілому, які заперечують цей жахливий злочин, які заперечують провину тодішнього німецького режиму націонал-соціалістичної партії, заперечують провину тих, хто вчиняв ці злочини".
Лідери цієї партії намагалися зменшити відчуття провини у німецького народу, каже Савенок: "Ми розуміємо, що це – дуже маніпулятивні тези і треба знаходити наратив, щоб боротися проти цих "конспірологічних теорій" і інших маніпуляцій, які пов’язані з Голокостом".
Як Німеччина лікувала себе від антисемитизму?
Експерт-міжнародник у цьому питанні визначає два вектори: "Перший вектор – це вектор офіційний, державний пов’язаний з національною пам’яттю. Тут все виглядає дуже добре. І вшанування жертв Голокосту розвивалось протягом років і певною мірою воно продовжує укріплюватись і німецькі політики згадують жертв Голокосту. Якщо ж узяти трек, який пов’язаний зі звичайними людьми, і не забувати що німецьке населення має предків, які брали участь у Другій Світовій Війні, а подекуди і безпосередньо брали участь у тих жахливих подіях і злочинах, які пов’язані із Голокостом, то у цьому випадку ситуація не є простою".
Результати опитування, яке робили 2019-го року в Німеччині, показало, що понад 72% жителів вважають, що їх предки не відносяться до тих, хто вчиняв злочині під час Другої Світової Війни в цілому, і під час Голокосту зокрема. І тільки 28% допускають, що їх предки якимось чином були задіяні до певних злочинів. А 35% навіть вважають, що їх предки були жертвами злочинів нацистів. Дуже часто, говорить Віктор Савенок, на побутовому дискурсі при згадуванні жертв Голокосту, наводять приклади жертв бомбардування союзниками Дрездена, яке сталось в 1945 році, чи потоплення транспортів, які евакуювали німців з терену Східної Пруссії. "Є намагання затьмарити злочини , які пов’язані з Голокостом. Однак, не слід применшувати державні офіційні заходи – продовжують збирати історичні документи, різноманітні факти, які пов’язані із цими злочинами. Дуже гарною практикою є те, що в деяких Федеральних Землях школярі зобов’язані відвідувати або місця ув’язнення, де перебували жертви Голокосту, або навіть концентраційні табори".
Це – один із тих методів, підсумовує експерт, які б були доволі ефективними в плані того, щоб поширювати історичну правду і історичну пам’ять про Голокост.