"На сьогодні законодавчими актами повністю не врегульовано належним чином діяльність колекторських компаній. Навіть дефініції колекторської компанії наразі немає, є лише припущення зі сторони фінансових послуг щодо їх діяльності. Але на підставі чого вони діють, якими нормами чинного законодавства керуються – невідомо. Тому це ніщо інше як грабунок", – розповів адвокат Сергій Пушок.
Президент ГО "Гуманітарний центр" Андрій Кривонос в свою чергу зазначив, що те, що в нас називається колекторською діяльністю, не зовсім відповідає традиціям, які склалися в Європі і в світі: "В світі в багатьох випадках банки чи інші фінансові компанії передають не тільки факт про наявність заборгованості, а й самі борги. Колекторські компанії, які нормально функціонують, викуповують борги і "вибивають" вже власні заборгованості в позичальників. Українська практика протилежна: заборгованість залишається на балансі банку, а колекторська компанія телефоном чи іншим способом "вибиває" заборгованості".
"З такою ідеологією підходить і НБУ, формуючи законопроєкт, який був прийнятий вчора. Вони розуміють, що колекторами стануть ті, хто буде викуповувати заборгованості. Відповідно, в договорах про кредити має бути зазначено, що у випадку наявності заборгованості вона буде продана колекторській компанії", – розповів Кривонос.
Зазначимо, що спроби юридично врегулювати діяльність колекторських компаній були ще в 2019 році, коли ВРУ проголосувала в першому читанні за проєкт закону № 2133.
"Законопроєкт мав би визначити юридичний статус колекторських компаній. В грудні 2019 року він пройшов перше читання, проте далі не розглядався. Даним законопроєктом законодавець намагається дати найближче визначення та врегулювати діяльність колекторських компаній. В даному проєкті вказано, що колекторська компанія є юридичною особою, в тому числі й фінансовою установою, яка діє від імені кредитора в питаннях щодо врегулювання заборгованості між кредитором та споживачем фінансових послуг, яка внесена до реєстру колекторських компаній", – пояснив Сергій Пушок.
Адвокат наголосив, що законопроєкти є важливими, адже необхідно визначитися із статусом колекторської компанії та законодавчо його врегулювати: "На даний час незрозуміло, хто телефонує споживачам фінансових послуг. Наразі колекторські компанії в основному не надають документів, на підставі яких вони діють".
"Притягнути до відповідальності осіб чи організації, діяльність яких жодним чином не врегульована, дуже важко. А, враховуючи, яким чином працюють наші правоохоронні органи, до яких можна звернутися із заявами про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність таких установ дуже сумнівна", – пояснив Пушок.
Разом з тим, Андрій Кривонос висловив сумнів щодо того, що прийнятий парламентом в першому читанні проєкт закону № 4241 допоможе особам, які мають заборгованість, уникнути дзвінків та погроз зі сторони колекторів: "Ті колекторські компанії, які не викупили у банків, фінансових установ заборгованість, фактично є не колекторами. Вони нагадують вам про заборгованість, уточнюють, а сплачуєте ви на рахунки самої фінансової установи, яка надавала кредит. Тому формально дії таких установ не підпадають під прийнятий вчора закон".
"Навіть якщо закон буде прийнятий в другому читанні і підписаний, це не вирішить повністю проблему. Ми плутаємо стягнення заборгованості і сам факт її передачі", – підсумував Андрій Кривонос.
Фото: pixabay
