Торік припинили діяльність 343 українські видавництва. Як результат, у 2020 в Україні видали на третину менше книжок за назвами і на 54% менше за накладами, ніж у 2019 році. Ввозити на територію України російські книги з антиукраїнським змістом заборонено з 2017 року. Однак ринок російськомовної літератури досі лишається масштабним. До 2025 року до нас планують завести 185 млн книжок.
Олександр Афонін пояснює, чому закриваються українські видавництва і чи виживе книговидавнича галузь без допомоги держави: "Для нас, учасників цього процесу, немає нічого неочікуваного. З початку минулого року дії з боку влади були не зовсім адекватні, починаючи із заяви пана Бородянського про те, що непотрібно закуповувати книжки для бібліотек, бо їх погано читають. Хоча в усьому світі це є найбільшою статтею підтримки з боку держави власних видавничих бізнесів. З початком пандемії ситуація взагалі зайшла в глухий кут. Секвестр бюджету передбачав взагалі ліквідувати фінансування українського інституту книги. На щастя, нам вдалося відбити частково ці гроші. Хоча проблему вони не вирішили, оскільки лише 28 млн грн передбачалися на закупівлю книжок. На жаль, книговидавнича справа в Україні ніколи не була предметом пильної уваги нашої держави, незалежно від того, хто знаходився у високих владних кріслах. І це суттєво відрізняється від ставлення політиків європейських держав до книги, як дуже важливого психологічного, політичного, мистецького інструменту, який найбільше впливає на розвиток людської особистості, нації і власне економіки держави. В Україні це ставлення як до банального промислового продукту. Вже починаючи з перших тижнів дії весняного локдауну ми побачили як галузь просто лягає. Ми проводили кілька опитувань, демонстрували нашим урядовцям, що буквально за кілька тижнів галузь втратила близько 70% своїх можливостей по друку і продажу книжок".
У соціальних мережах з’явилася інформація, що близько 70% обороту українських книгарень – це продукція надрукована в російських друкарнях або це російськомовні видання. "Це не зовсім так. Минулого року в Україну було завезено десь на 1 мільйон 700 тисяч доларів російських книжок. Річ у тім, що імпортери подають заявки наперед на 10-15 тисяч примірників, насправді завозять тисячу. Зараз імпортери познімали дуже значну частину заявок. Книжки, які були закуплені складають близько 3-4% від ринку легально завезених книг. На жаль, близько 40-45% це книги, які продукуються в Україні. Це російська піратська книга. Тобто наші самопальні виробники друкують російські книги. Це книжкове піратство", – пояснює експерт.
В багатьох країнах на допомогу книговидавцям приходить громадськість, створюючи спеціальні фонди підтримки. На питання, чи готові українці долучатися до таких акцій Олександр Афонін зазначає: "У нас така практика не поширена і причина для цього достатньо тривіальна. Український споживач не настільки багатий, щоб потужно підтримувати видавничу галузь. Названі цифри стосувалися друку книжок, а цифри продажів ще жахливіші. В середньому падіння порівняно з 2019 роком склало десь 50-45%. Книжок продається мало. Книжки, які були надруковані наприкінці року за рахунок інституційної допомоги лягли на склад. Коли вони перетворяться на гроші, які зможе використати видавець для свого руху далі та оновлення асортименту ніхто сказати не може. Звісно існують проєкти, як от Самокошт, але порівняно з потребами вони надзвичайно дрібні і не можуть вирішити ту складну ситуацію, яка сьогодні існує у видавничій галузі".
Експерт також пояснює, чому в Україні так мало друкується технічної літератури: "Стан економіки і зокрема її технічно-виробничого сектору надзвичайно складний. Кількість задіяного персоналу – невелика. Виготовлення подібної літератури надзвичайно накладне для видавця і надзвичайно дороге для покупця. Друкувати по 300-400 примірників складну перекладну літературу, оскільки вітчизняні автори у нас практично не пишуть на цю тематику – немає людей, які володіють технічними знаннями і можуть писати відповідну літературу, дуже дороговартісний процес. Видавець розуміє, що видавши цю книжку, він ніколи не зможе її окупити, враховуючи високий рівень електронного піратства. Будь-яка книга більш-менш споживчої якості, яка з’являється на ринку, протягом двох тижнів з’являється в інтернеті вже скопійована без будь-якого зиску для того, хто цю книжку зробив".
Фото: Українська правда
