За підсумками візиту не було проведено спільної прес-конференції за участі президентів України та Франції. Володимир Зеленський від себе коментував хід переговорів. Це свідчить про те, що не було чого сказати спільного обом президентам?
Фактично, те, що було спільним, озвучив президент Зеленський. З однієї сторони, Зеленський вийшов на брифінг у Франції, на території Емманюеля Макрона, і озвучив спільні позиції, що свідчить про довіру до українського президента. З іншої сторони, за спиною Зеленського був президент Франції і не захотів робити ті критичні заяви, які б дуже занепокоїли президента Російської Федерації Путіна. Цим і продиктовано те, що на цьому брифінгу був лише один президент і такий "половинчатий" формат. Тому, з однієї сторони, начебто Зеленський поставив Макрона в незручне становище, а з іншої, я переконаний, це було спільне рішення, що президент України вийде на брифінг, а президент Франції залишить час для медіації з президентом Путіним.
Можливо це – своєрідна лінія, щоб вибудувати стосунки з президентом Франції, який комунікує з президентом Путіним?
Дійсно, у взаєминах Зеленського та Макрона є особливі ноти, які підтверджують приязнь між двома президентами. Тому, думаю, Зеленський сподівається на підтримку і персональні взаємини з Макроном для вирішення саме українських питань. Але президент Зеленський дуже чітко і об’єктивно розуміє, що його особисті бажання вирішувати українські питання і саме зовнішня агресія Російської Федерації на Донбасі – це не тільки питання України, а й питання Європи і геополітичної стабільності. Тому він, звісно, і покладається на ключові країни та ключових лідерів Європи. І не тільки Європи, а й Сполучених штатів Америки та Великої Британії.
На скільки Париж і Берлін можуть виробити спільну лінію у відносинах з Україною?
Це питання тонкої геополітики, можливо навіть і таємних домовленостей. Дуже крихка ситуація у взаєминах між нашими країнами і Російською Федерацією, тому що ми всі розуміємо, що від останньої можна очікувати чого завгодно. Величезне скупчення військ з різних частин Російської Федерації, які націлені на Україну; збройні конфлікти Російської Федерації проти України можуть розпочатися будь-якої хвилини. Тому, в таких складних умовах, інколи, мовчання вартує золота.
Саме цим і продиктовано те, що наші західні європейські партнери мовчать.
Але, Україна бореться не тільки за себе, а й за всю Європу і за її цінності. І саме тому, Україна з цих перемовин має виходити із сильної позиції не того, хто просить, а того, хто пропонує зберегти мир і стабільність на пан’європейському континенті і в демократичному світі. Україна має забути про свою україно-центричність і виступати європейсько-центрично. І саме в цьому буде сильна позиція і перспектива на формування і підсилення західної коаліції, яка має боротися із зовнішнім агресором, який розбиває усі цінності демократичного світу.
Епідемія взаємних висилань дипломатів: на скільки така ситуація природня, за даних обставин? І чи матиме продовження українсько-російський дипломатичний скандал?
Думаю, що продовжиться цей скандал. Росія хоче показати своєму і внутрішньому виборцю (адже восени відбудуться вибори), і населенню Російської Федерації, що у світі зростає русофобська істерія, як вони це називають; роздмухують безглузду істерію. Але ті санкції, які зростають і продовжуються зі сторони, особливо, Сполучених Штатів Америки, дуже непокоять Російську Федерацію. У свою чергу, остання хоче показати, що теж впроваджує відповідні санкції, проти різних країн на західному кордоні.
На сьогодні анонсовані переговори лідерів "Нормандського формату" в Парижі, до яких входять керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і заступник керівника Адміністрації президента Росії Дмитро Козак. На скільки перспективними є ці переговори в тій ситуації, яка зараз складається між Україною і Росією, і загалом у світі?
Це якраз та ситуація, в якій домовитися домовлятися набагато важливіше, ніж про щось домовитися. Російська Федерація не хоче ніяких зустрічей в "Нормандському форматі", через що він може розвалитися. І для того, щоб якось зберегти статус-кво, зберегти сам "Нормандський формат", важливо показати, що усі сторони готові, на рівні радників, продовжувати вести перемовини. І ми знаємо, що радники збираються саме тоді, коли мають напрацювати якісь майбутні рішення для зустрічей лідерів країн саме "Нормандського формату".
Не можна стояти на місці, треба рухатися не військовим шляхом, а в напрямку політико-дипломатичного вирішення того, що у нас відбувається на Донбасі.
Фото: Адміністрація президента
