OTOY: Хтозна, з яким лейблом прокинуся я завтра?

OTOY: Хтозна, з яким лейблом прокинуся я завтра?

Реп-виконавець OTOY (В’ячеслав Дрофа) та The Lazy Jesus (Єгор Гавриленко) випустили спільний EP "Слина" на лейблі Masterskaya та презентували відеокліп "Недоступна". В ефірі "Вікенду Нової Музики" на "Радіо Промінь" OTOY презентував новий міні-альбом, розповів про свій режисерський дебют, чи продовжуватиме співпрацю з лейблом Masterskaya і про що говорять чоловіки, які пишуть реп.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь

Нам хотілося створити щось максимально просте, але при цьому живе

Дмитро Захарченко: З чого почалась історія створення цього альбому?

OTOY: Від початку ми писали абсолютно інші пісні. Ми зустрілися з Єгором Гавриленком (The Lazy Jesus), а він людина, відома своїми експериментальними музичними прийомами. І взагалі у нас в планах було написати такий реп-альбомчик, міні-альбомчик, де буде, як то кажуть у нас у Львові, "репасьок". В принципі, ми його написали. У нас вийшло чотири треки "репаська". А в кінці, абсолютно неочікувано, просто на відкритих емоціях – все само по собі трапилось – народився трек "Недоступна". І Єгор каже: "Стоп! Слухай, воно так класно звучить. Такого ще начебто в Україні не було. Нео-соул, хіп-хоп – давай зробимо!". І ми вирішили повністю переписати міні-альбом. У нас пішло два тижні на те, щоб повністю переписати "Слину". Цих двох тижнів вистачило, тому що це історія не про надумування якихось глибоких сенсів, метафоричних порівнянь: тут усе так, як є в житті. Про вільність, вільність емоцій, вільність почуттів. Коли ти вмієш напряму говорити, чого ти бажаєш, що тебе цікавить: в сексуальному плані, в стосунковому, в психічному, емоційному. Воно просто йде. Отак народилась у нас "Слина".

Дмитро Захарченко: Чиї голоси, крім твого, присутні в альбом?

OTOY: Це лише мої голоси. Єгор виступає лише як саунд-продюсер. Цей альбом – співпраця саунд-продюсера і репера. Єгор повністю відповідає за музичну частину в нашому міні-альбомі, а я повністю відповідаю за репчик і вокал.

Дмитро Захарченко: Тема, якою пронизаний міні-альбом "Слина" – інтим, любов, почуття. Як ви зійшлись на цій темі з The Lazy Jesus?

OTOY: Ми часто спілкуємось з Єгором про такі штуки, тому що все ж таки ми живі, ми вміємо відчувати, маємо якісь наші внутрішні емоції. І так трапилося, що ці емоції у нас перегукувалися, перш за все, до жінок. Ми часто говорили про це з ним, як і напевно усі пацани, коли пишуть свій репчик. А взагалі нам хотілося створити щось максимально просте, але при цьому максимально живе, не надумувати. І ми довго шукали, думали, як би це зробити. І воно якось саме так органічно вийшло. А коли воно йде органічно, то додаткових обговорень чи глибоких конектів не потребує.

Кліп "Недоступна" як захоплює від початку, так і тримає до кінця

Дмитро Захарченко: Розкажи про створення кліпу "Недоступна"?

OTOY: "Недоступна" – це моя перша режисерська робота. Я себе останнім часом ловлю на думці, що мені не цікаво робити кліпи, де я просто йду і читаю репчик. Де не відбувається нічого, окрім цього, тільки красиві фони і картинка. Мені хочеться починати вкладати якісь сенси, прямі або метафоричні, й у свої відеороботи у тому числі, бо вважаю, що візуальна складова є невід'ємною в нашому сьогоденні у будь-якого артиста, а особливо – реп-артиста. Тому що реперів багато, але якісних, з якісним віжуалом – малувато. Щодо кліпу "Недоступна", Єгор запропонував ключову ідею: ми їдемо в машині, читаємо, потім танцює дівчина. Я докрутив це все сенсами, взаємодією –  і ось у нас вийшла однокадрова історія, яка як захоплює тебе від початку, так і тримає до кінця. Тому що ти постійно перебуваєш у фокусі одного кадру і не маєш можливості прокрутити, бо якщо прокрутиш – пропустиш якусь ключову дію. Власне, я дуже радий, як воно вийшло. Назар Мануляк – неймовірний просто оператор, який допоміг все це реалізувати, і Лєна – танцівниця. І дуже кумедно було: ми взяли старий Mercedes, він у нас посередині лісу заглох і ми його перед зйомками пішки пхали три кілометри. Просто щоб до місця зйомки його допхати. Потім, спітнілі, прихорошувалися, щоб якось плюс-мінус красиво в кадрі виглядало. До речі, багато хто запитує чому ми обрали саме спортивні костюми. Взагалі, спортивні костюми – тому що ми показуємо стик: кліше того, як виглядає пацан, мужик – це спортивна агресія, маскулінність, – і це все розбивається об жіночу силу, об емоційність, яка розкривається у танці Лєни. Я дуже задоволений тим результатом, якого вдалося досягти через це поєднання.

Дмитро Захарченко: Під час створення міні-альбому ви з Єгором розділяли обов'язки між собою? 

OTOY: У нас був чіткий поділ: тексти, вокали, сенси – це все за мною, Єгор відповідав повністю за музичний супровід, саунд-продюсування. 

Дмитро Захарченко: Ваша співпраця була легкою чи виникали непорозуміння?

OTOY: Бувають моменти обговорень. Я б назвав це полемікою, дискутуванням. Але непорозумінь не було точно. Перш за все, музика – це творчість. Це такий творчий потік, особливий, він є дуже інтимним процесом. І коли ти в цьому інтимному процесі досягаєш якогось негативного бар'єру, то, в моєму випадку, це просто знак для того, що варто припиняти. Оскільки EP "Слина" вийшла і все вийшло гарно, то з мого боку логічно припустити, що у нас з Єгором все було максимально рівно, "ровнєнько, понятнєнько". А взагалі, так, нам з Єгором було комфортно. Ми часто падали в обговорення треків, деталі написання, але я не можу назвати це непорозуміннями. Це спроба знайти щось крутіше, аніж воно було на той момент.

Дмитро Захарченко: Альбом вийшов на музичному видавництві Masterskaya. Це був одноразовий тандем чи планується подальша співпраця з цим лейблом?

OTOY: Наразі це одноразовий тандем, тому що Єгор є резидентом лейблу Masterskaya. І ми розуміли, що продукт, який у нас вийшов, потребує великого розголосу. В будь-якому випадку, коли два артисти об'єднують свої командні ресурси для PR, видавництва і так далі, це можливість для створення дуже гарного ефекту вибуху. Тому ми вирішили об'єднатися, і я хочу сказати спасибі за це команді Masterskaya, вони виконали велику, гарну роботу. Окреме спасибі Уляні – це моя початкова піарниця, але тепер я можу сказати, що це повноцінна, повноправна частина OTOY, завдяки якій це все теж вдається. Тому на разі – це одноразово, а далі буде видно. Хтозна, з яким лейблом прокинуся я завтра?

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь

Я ніколи не буду закривати себе в одному жанрі

Дмитро Захарченко: Як втримати межу між андеграундом і тим, що називають "попса"?

OTOY: Дуже проста відповідь: коли ти перш за все транслюєш не те, що хочеться назвати "трендовим звуком", не те, що хочеться назвати жорстким андеграундом, який зайде пацанам, твоїм кентам, які тебе зареспектують, а коли ти пишеш просто те, що тебе теліпає – в моєму випадку я називаю це "теліпає" – і теліпає конкретно, то виходить продукт. І, напевно, я не часто взагалі задумуюся про те, чи це сильно поп, чи це сильно андер – це моє, перш за все. Це те, що я хочу протранслювати. Якій аудиторії воно протранслюється – це вже справа кожного слухача. Про те, як вдається втримувати межу – напевно, тут мова про обережні вибори і звуків, і заспівів. Наприклад, я зазвичай небагато співаю у своїх треках, а тут вийшло, що всі чотири треки мають насичені вокальні партії. Складно сказати, чи я взагалі парюся за це – напевно, ні. Мій секрет в тому, що секрету немає. 

Дмитро Захарченко: Більше вокальних партій, а не просто речитатив – як тобі рух у цей бік? Ми почуємо, що OTOY, наприклад, став оперним співаком?

OTOY: Оперним співаком – точно ні. У мене є "моменти" по моєму вокалу. Взагалі, я вважаю, що кожен, хто має вокальну дотичність до сфери музики, незалежно від жанру, реп чи не реп, – має хоча б якусь базу розуміти в інтонуванні, вокалі. Ще деякий час тому я взагалі цього не міг, зараз вже у мене потроху виходить, я стараюсь працювати над своїми вокальними даними. Що буде далі – я б взагалі хотів видати соуловий альбом, інструментальний, акустичний. Дуже хочеться щось таке зробити. Я явно ніколи не буду закривати себе в одному жанрі, бо вивчення чогось нового, спроба себе в чомусь новому – це очікуваний етап розвитку, як артиста, як музиканта. Це твій ріст. А закриваючись в одному жанрі – навряд ти далеко на цьому зайдеш. 

Дмитро Захарченко: Тобто пошук триває?

OTOY: Пошук буде постійний, я впевнений, що цей пошук не закінчиться ніколи. Моєю основною потребою є видавати той продукт, ті треки, ті кліпи, які будуть приємні для прослуховування і перегляду. Який це жанр буде – абсолютно не ставлю перед собою ніяких рамок. Я просто впевнений, що кожного разу це буде цікаво.

Дмитро Захарченко: Ти казав, що коли ви зробили міні-альбом "Слина", ви зрозуміли, що він має бути доступним ширшому загалу людей і має статися вибух. Скажи, цей вибух для тебе вже стався чи ти очікуєш на зворотній зв'язок від слухача?

OTOY: Я думаю, що ще варто трішки зачекати, поки що ще рано говорити, чи цей вибух трапився, чи ні.

Фото Яна Сочевічек Радіо Промінь