Чи зможуть Україна і Польща перешкодити запуску "Північного потоку-2"
По-перше, ми маємо розуміти, що світ досить жорсткий, він був і буде таким. Навколо нас є країни, які мають власні національні інтереси і пріоритети. По-друге, ніхто, крім нас самих, не захистить нашу державу, тому наша перемога залежить від наших дій. Те, що відбулося, звичайно, це дуже неприємно, з’явився великий негатив в українському суспільстві і навколо нього, але поки ще немає катастрофи. Програли бій, але ще не програли битву. Це сигнал того, що відбувається у відносинах не тільки Росії і Німеччини, чи Росії з США, а й між Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки. На жаль, цього разу ми не можемо обмежуватися короткими заявами, PR-ходами, чим і відзначається нинішня українська дипломатія. Треба діяти системно, глибоко, професійно і настирливо. Ми маємо створювати поруч коло союзників і однодумців, адже є загроза "Північного потоку-2" для безпеки всієї Європи. Цю загрозу треба розкривати і доводити її нашим партнерам. Поки "Північний потік-2" ще не запущений, нам треба боротися. Росія у такий спосіб створює підґрунтя для подальших агресивних дій проти наших сусідів і партнерів, адже під приводом захисту "Північного потоку-2" РФ спокійно може ввести свої кораблі. Так як Путін зараз робить на Донбасі, де під виправданням захисту російськомовних громадян здійснюються акт агресії проти незалежної держави Україна. На мою думку, наша влада, були ж у Зеленського зустрічі в Берліні, не може чітко і аргументовано пояснити реальні наслідки запуску "Північного потоку-2". Наголошую на тому, що ця робота повинна зараз максимально організуватися, щоб рішення про Україну не ухвалювали без неї. Адже те, що відбулося учора, я говорю про спільну заяву Німеччини і Сполучених Штатів Америки, ― нас поставили перед фактом, нам показали, що Україна втрачає свою міжнародну суб’єктність. Це ще одна загроза для України, коли на нас вже не зважають. Такого у попередні роки партнери не дозволяли робити. Мені як раднику 5-го президента навіть дивно уявити, як Меркель дивилася б в очі Порошенку, якщо б напередодні видала таку заяву. Мені здається, що це неможливо.
Про те, чому заяви МЗС і Держдепартаменту США стосовно участі України в переговорах різняться
Я б хотів дуже вірити вітчизняному МЗС. Я сподіваюсь, що це правда, що з Україною не консультувалися. Тому моя версія така: я думаю, що МЗС не залучали до цього процесу, але був контакт з Банковою, тому і пролунала заява про те, що українську сторону в особі МЗС не приєднували до обговорення спільного проєкту заяви Німеччини і США. Це моя версія. Але у цій ситуації більше довіри до заяв американського Держдепу. Давайте нагадаємо телефонну розмову президента України з Байденом, коли пан Зеленський був змушений змінювати свій пресреліз, адже там було написано про те, чого не було під час бесіди. Або от ситуація навколо візиту українського президента до Сполучених Штатів, коли Банкова рекламувала, що поїздка відбудеться у липні, але американська сторона вимушена була піти з роз’ясненнями, хоча це нетрадиційний для дипломатії хід, що, мовляв, йшлося про літо, а не про липень. У дипломатії зважають на всі деталі, а вони свідчать, що українська влада діє непрофесійно у відносинах з нашими партнерами. Я вже не кажу про ситуацію, коли виходить керівник держави і намагається звинуватити партнерів у всіх гріхах: від окупації Криму до звільнення Донбасу. Можливо, всередині про це можна говорити, але публічно лідер держави, яка протистоїть агресії і потребує потужної міжнародної підтримки, не має права цього робити.
Хто ще може бути союзником України
Я до сих пір вважаю, що у нас багато союзників. Я б не хотів їх усіх перераховувати, оскільки можу когось не назвати і цим образити. Я все ж дипломат. Тому, вважаю, потрібно на оптимістичний лад всіх зарядити. У нас зберігається потужна проукраїнська коаліція. Навіть ті ж Сполучені Штати Америки і Німеччина, які отримали за останні дні порцію критики, передусім з боку українських очільників, залишаються нашими партнерами. Я сподіваюся, що під час візиту Зеленського у Вашингтон нам вдасться підтвердити союзницький рівень відносин. Це відбудеться, якщо буде проведена належна робота над помилками, якщо запустять маховик української дипломатії, і буде хороша підготовка до поїздки. Давайте пам’ятати про підтримку Європейського Союзу, Європейського парламенту, який категорично проти "Північного потоку-2".
Я говорив учора зі своїми друзями з Європейського парламенту, але вони розводять руками і кажуть, що до них ніхто не звертався. Проте вони готові допомогти й ініціювати позачергові сесії. Європарламент має своє вагоме слово у тому, щоб вирішити чи заблокувати ті питання, які хоче просунути Європейська комісія. Разом з тим у нас є багато друзів і в Єврокомісії. Я можу довго про це розповідати, бо ми в свій час багато боролися за безвіз та укладення Угоди про асоціацію. Навіть після Революції Гідності були деякі країни Євросоюзу, які аплодували жертовності українського народу і його проєвропейськості, але вони наполягали не поспішати підписувати Угоду. Але треба боротися, переконувати і робити свою справу.
Про поведінку Росії
Росія робила і буде робити все можливе, щоб створити загрозу для України, принизити її. Там взагалі не сприймають Україну як незалежну, суверенну, проєвропейську країну. Це така сувора реальність. На жаль, українська влада цього недооцінює і сама хоче наблизитися до РФ. Нагадаю, що у президента Зеленського є одержимість будь-що побачити очі Путіна і з ним зустрітися. Від цього виникає певний дисбаланс, адже ми працюємо над тим, щоб не залишитися віч-на-віч з агресором, а з іншого боку цього хоче сам президент. Наші партнери розводять руками, адже, якщо ми хочемо двосторонніх відносин з Путіним, то, чому вони не мають права проводити саміти з ним? Тому ми маємо починати з себе і давати рішучу відповідь на всі ці закиди і дезінформацію. Уже пройшло кілька тижнів після виходу статті Путіна, а Банкова і президент мовчать. Треба відредагувати системно і ґрунтовно на ту статтю.
Чи можливий діалог між владою та опозицією
Так, я вважаю, що ситуація пов’язана з "Північним потоком-2" ще раз свідчить про те, що нам потрібна внутрішня єдність між владою та опозицією. Тільки об’єднана Україна буде ключовою запорукою нашої стійкості. Тому я закликаю владу перестати бити горщики навколо дрібниць і виступати єдиним фронтом, об’єднатися навколо тих викликів, які стоять перед українською державою.
Скільки Україна має часу, щоб зупинити "Північний потік-2"
Ми мали все робити ще вчора, але краще пізно, ніж ніколи. Часу не дуже багато, тому його треба максимально використати.
Фото: ua-energy.org
