"Вона мала готуватися до зустрічі учнів у школі. А готується до нового навчального року у Кропивницькому. Лілія Куліш — директорка школи міста Миколаївка Краматорського району Донецької області.
"Щодня на зв'язку з завгоспом, яка на місці у школі доглядає за квітами. 8 квітня було обстріляно залізничний вокзал в Краматорську. Із нашого міста теж два автобуси вирушили на евакуаційний потяг. У колеги під час обстрілу загинула донька 15 років. Син отримав травми. Тому було вирішено родиною не залишатися в місті. Ми зібралися вночі і 9 квітня виїхали".
Каже, до вторгнення Росії в Миколаївці діти ходили до школи. Цьогоріч будуть навчатися дистанційно. Вона буде організовувати уроки мови і літератури. З майже 300 учнів її школи там залишається третина. Спілкується з ними онлайн.
— Арішечко, добрий день!
— Добрий день!
— А відео можна вмикнути?
— Так, зараз.
Ставлення учнів та батьків до українськоїх мови після вторгнення Росії змінилося.
"Діти, як ніколи, я помічаю, почали говорити рідною мовою. На уроці вони завжди говорили українською. На перервах спілкувалися російською. Раніше з 5 по 9 клас було вивчення російської мови. Моя принципова позиція після 24 лютого: вивчати російську мову ми не будемо. Принаймні в моїй школі."
Лілія Куліш допомагає опанувати українську мову іншим.
"Незалежність для мене сьогодні це і є боротьба. Щоденне спілкування у побуті з рідними, з друзями не лише в роботі. Українська мова державна мова. Читати якомога більше книг саме українською мовою. Художню літературу, класику, раджу прочитати твори Ліни Костенко".
Каже, що мріє повернутися до рідної школи і повезти своїх учнів до інших міст, де не встигли побувати до вторгнення".
Фото: Суспільне Кропивницький
