Передачі з архіву Українського радіо
Розбір тексту Радіодиктанту національної єдності. Гості: Лариса Масенко, докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України; Юлія Шелудько, виконавча продюсерка Українського Радіо, координаторка проєкту "Радіодиктант національної єдності".
У Києві відбувається ФОРУМ "Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи в громадах". Відновлення громад через культуру. Яка мета заходу? На зв'язку – Дмитро Турчак, керівник офісу підтримки відновлення при Міністерстві культури і стратегічних комунікацій.
Кінорежисер Олесь Санін — про те, як готувався до війни, через що не відчуває щастя після успіху фільму "Довбуш" та чому важливо показувати українське кіно бійцям на фронті й у шпиталях, українці вже тепер мають діяти і жити так, як після перемоги.
У Білорусі призначили дату президентських виборів. Хто зможе балотуватися і чи здатні ці вибори щось змінити у країні. Гість — Володимир Яворський, програмний директор Центру громадянських свобод.
Кінофестиваль "Молодість" стартує 26 жовтня. Що побачить глядач, конкурсна програма, родзинки і хто зможе потрапити на покази безкоштовно. Гість — Андрій Халпахчі, генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість".
У Києві презентували онлайн-архів усної історії селянської культури і традиційної музики та їхньої трансформації у 1920-30-х роках. Записи й дослідження проведені київським "Центром досліджень усної історії та культури" в 1990-х роках під керівництвом і за участі етномузиколога Вільяма Нолла (США). Чому це важливо в контексті війни за ідентичність? Гостя — Лідія Лихач, керівниця проєкт.
Артем Євтушенко, командир групи Сил підтримки Нацгвардії — про роботу саперів під час війни, а також як росіяни ставлять вибухові пастки на цивільних обʼєктах, скільки часу потрібно, щоб розмінувати території України, і скільки тротилу, щоб підірвати Кримський міст.
Журналістка Чернігівської регіональної редакції Українського Радіо Ірина Воробей — про діалекти Чернігівщини і їх збереження. Діалекти не можуть вижити самі собою, їх необхідно активно зберігати. Для цього слід видавати книжки, створювати інформаційні центри та фольклорні колективи, діалект має увійти в сучасну літературу. І коли місцевих говірок не цуратимуться молоді люди, представники інтелігенції, місцева говірка Чернігівщини виживе.