Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Вартість оренди житла перед зимою по Україні: зростає чи стабілізувалася. Гостя — Олена Гайдамаха, президентка Асоціації фахівців з нерухомості України.
Фейк про продаж ікон, нібито викрадених українськими військовими на Курщині — чергова спроба дискредитувати українських захисників.
19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.
Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Підсумки перемовин українського керівництва у США щодо Плану перемоги. Гість — Марк Войджер, директор магістерської програми з глобального менеджменту в Американському університеті у Києві, колишній спецрадник командувача американської армії у Європі генерала Бена Годжеса.
Віртуальний музей російської агресії. Гості: Антон Дробович, голова Українського інституту національної памʼяті; Тетяна Ковтунович, координаторка усноісторичних проєктів Українського інституту національної памʼяті, координаторка Віртуального музею російської агресії в УІНП.
В Україні хочуть змінити принцип розрахунку пенсій. Планується зараховувати бали за кількість років страхового стажу та розмір зарплати. Як це може працювати? Гостя — Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидатка економічних наук.
29-30 вересня вшановуються 83-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру 1941 року. Острів Тузла. Михайло Грушевський.
У півтора рази зросли борги українців за мікрокредитами від початку року. Про це повідомив сервіс Опендатабот. Чому саме ця фінансова послуга така популярна, скільки насправді "коштує" така позика і як позичати безпечно. Гість — Віталій Шапран, колишній член Ради НБУ, фінансовий аналітик.
Пакети військової допомоги від США. У чому їхня особливість, і що буде із військовою допомогою наступного року. Гість — Іван Тимочко, військовий та голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.
