Ілюстративне фото: facebook/madeinUAcampaign
"Обрій" — віртуальна Служба зайнятості"
Нещодавно ми з вами говорили про сервіс "Обрій", який мав би допомогти українцям із пошуком роботи, а тепер є урядовий законопроєкт щодо працевлаштуванням іноземців. Нагадайте спершу, що являє собою цей "Обрій"?
Наприкінці жовтня уряд схвалив дві постанови, які направлені на спрощення і створення цифрових систем для працевлаштування. Одна з них — "Обрій", вона планується як дослідницька платформа з терміном цього пілотного проєкту 2 роки. Це, на мій погляд, така віртуальна Служба зайнятості чи віртуальне Міністерство праці, куди будуть сходитися всі реєстри і формуватиметься відповідне портфоліо на людину. Відповідно роботодавці і всі зацікавлені будуть цим користуватися, в тому числі для аналізу ринку праці. Але хочу наголосити, що це поки пілот на 2 роки, тому що там достатньо складно все це зробити. Треба, щоб багато реєстрів між собою працювали. Деякі з них ще не створені. Але будемо сподіватися, що це запрацює.
"На українців в Євросоюзі це поки що не розповсюджується"
Я розумію, що з кадрами у нас проблема, дефіцит робочих рук значний, тому Україна може розглядати питання залучення іноземців. Але чи можливо це зараз, в умовах війни? Чи хочуть зрештою іноземці їхати до нас?
Точно такої інформації, думаю, що мало хто має. Є іноземці, які працюють на якихось підприємствах, але я не думаю, що ця інформація повинна бути публічною, особливо щодо тих, хто працює на оборонну сферу. А якщо говорити про впровадження цієї нової системи працевлаштування іноземців, то в нас вона з одного боку викликає розуміння, а з другого – навіщо поєднувати й одночасно ініціювати прийняття трьох систем. Одна з них "Обрій". А остання – законопроєкт про єдиний веб-портал працевлаштування іноземців. Я хочу пояснити, що там закладено три основоположні речі:
Перше – спрощується процедура отримання дозволів на працевлаштування і на тимчасове проживання в Україні. Зараз іноземець, якщо хоче тимчасово проживати в Україні, отримує дозвіл Державної міграційної служби. Якщо він хоче працювати в Україні, то він отримує ще умовний дозвіл від Державної служби зайнятості, тобто два дозволи. Згідно з цим законопроєктом, якщо його ухвалять, буде один дозвіл – і на тимчасове проживання, і на працевлаштування.
Другий момент теж достатньо цікавий – це визначено перелік осіб, які будуть мати вільне працевлаштування в Україні. Тобто їм не треба буде проходити цю процедуру, вони можуть приїхати в Україну і працювати. Це громадяни Євросоюзу, біженці, там загалом 16 категорій визначили. При цьому я хочу наголосити, що на українців в Євросоюзі це поки що не розповсюджується. Тобто ми пропонуємо, щоб до нас приїжджали, але там процедура достатньо складна.
І третій головний момент – це сама процедура залучення іноземців. Роботодавець подає інформацію про вакансію. Державна служба зайнятості повинна перевірити чи немає серед безробітних людей такої кваліфікації, як це впливає на кон'юнктуру ринку праці, перевірити самого роботодавця, який подав вакансію. І тільки після цього іноземець вже може претендувати на цю вакансію, подавши через цей єдиний портал свої документи для отримання візи на в'їзд і дозволу на працевлаштування. Приблизно така процедура пропонується цим законопроєктом.
"Найголовніше — кваліфікація"
Чи передбачається перевірка іноземців на безпекові моменти — наскільки це надійна людина, чи немає в неї зв'язків з Росією тощо?
Я думаю, що обов'язково, тому що ініціатор цього законопроєкту Державна міграційна служба. І законопроєкт подавав уряд з подачі Міністерства внутрішніх справ. Тому я думаю, що така процедура буде і ресурси для такої перевірки в Державної міграційної служби є. Але на мій погляд, там немає іншого головного – перевірки чи підтвердження кваліфікації цих іноземців. Тому що серед тих документів, які іноземець повинен подавати, там всього лише три позиції – сканований паспорт, кольорова фотографія і сплата адміністративного внеску за реєстрацію на цьому порталі. І все. А найголовніше — кваліфікація. Я розумію, що потім це буде покладено на самого роботодавця, але чому б зразу не додати до цього переліку такий список – де іноземець працював, яку має освіту тощо. Це повинно бути. Він же приїжджає сюди не на тимчасове проживання, а працювати. Значить, він мав би, умовно кажучи, себе "продати" на українському ринку праці.
"Контракт і медична страховка повинні бути обов'язково додатком до дозволу на працевлаштування"
Які вимоги будуть до організацій, які хочуть взяти іноземця до себе на роботу?
Якихось особливих умов немає. Вони, мабуть, і не повинні бути. Це за великим рахунком бажання роботодавця взяти до себе людину відповідної кваліфікації, яку він не може знайти в Україні. Тому головне – бажання. Але роботодавець зобов'язаний буде представити в цей Єдиний портал завірений контракт, з умовами оплати тощо. До речі, медичну страховку обов'язково. В цьому плані, я думаю, держава хоче себе захистити і, мабуть, це правильно, тому що йдеться тільки про офіційне чи легальне працевлаштування. Тобто контракт і медична страховка повинні бути обов'язково додатком до дозволу на працевлаштування.
Олексій Мірошниченко. Фото: facebook/employersUkraine
"Це точно не додає оптимізму"
Як в контексті повернення українців сприймати нові ініціативи, зокрема, щодо запровадження ПДВ для ФОПів, різні заяви щодо обмеження зарплат на держслужбі, можливо, пригадаєте якісь інші моменти?
Ви праві, що бажання з 27-го року запровадити ПДВ, якщо обсяг коштів більше мільйона гривень – це точно не додає оптимізму. Звичайно, це не може викликати задоволення ні в бізнесу, ні в ФОПів. Бо ми ж повинні розуміти, якої кількості людей це буде стосуватися. Це точно не 1 млн людей. За моїми підрахунками, це десь 1,5-2 мільйони, бо це ж і ФОПи, і наймані працівники, які у них працюють. Це теж достатньо велика цифра.
А щодо повернення, дійсно, деякі медіа відреагували запитанням, чому ми зараз так турбуємося про іноземців, що держава розробляє спеціальний закон, а не говоримо, як нам повернути наших громадян. А це теж достатньо велика цифра. Від 4 до 7 мільйонів цифри звучать. І що треба зробити, щоб вони повернулися? Це, мабуть, те питання, яке ми повинні першочергового вирішувати.
"Перше — безпековий фактор"
Яким чином цю проблему можна вирішити на ваш погляд?
Гарне питання. Якби я знав, то, мабуть, точно претендував би на посаду прем'єр-міністра, але поки що не хочу. Але ж ми з вами живемо в Україні і бачимо, від чого це залежить. Перше — це безпековий фактор. Коли ми щоденно і щоночі чуємо тривогу, коли нас атакують ракети, коли лунають вибухи і немає світла, то ясно, що це не спонукає повернення. Це, мабуть, один із головних факторів, який треба враховувати. Друге — питання куди повертатися, особливо тим, хто втратив житло. І, звичайно, що багато говорять про зарплати. На жаль, ми зараз дійсно не можемо конкурувати з нашими найближчими сусідами, не кажучи вже про більш західні країни. Це мабуть ті питання, які нам треба буде всім разом вирішувати. Немає якоїсь "чарівної палички", якою б ми тут махнули, якесь чарівне слово сказали і люди повернулись. Це важкий процес, який треба починати. І питання буде одне – коли закінчиться війна?
"Одне з питань, які доведеться вирішувати після війни – повернення людей у східні регіони"
Зрештою, українці повертаються. Можливо, не масово, але це відбувається, зокрема, якщо йдеться про тилові області. Яка ситуація з працевлаштуванням і наявністю робочих місць в Україні, і чи відрізняється вона по регіонах?
У нас дійсно відбувся певний перетік кадрів всередині країни. У нас значно менше їх стало на Сході. А серед регіонів, де найвищі зарплати і є найбільше бажаючих працювати – це Київ, бо столиця є столиця, це Львів і Західний регіон. Це два таких осередки, де достатньо серйозно розвивається ринок праці і нові бізнеси відкриваються. До речі, львівські вузи вже є достатньо серйозними конкурентами для київських вишів, якщо говорити про систему освіти. Тобто такий перетік кадрів відбувся. Тому думаю, одне з питань, які доведеться вирішувати після війни — це повернення людей у східні регіони. Відновлення чи побудова там нових підприємств, виробництв, відновлення житла, дороги, мости — це теж буде одним з питань, яким чином мотивувати людей туди повертатися, особливо, коли нема житла.
"Структура ринку праці змінилася"
Чим можна мотивувати молодь залишатися в Україні і чи робить держава якісь кроки для цього?
У нас вже практично 4 місяці йде дискусія відносно постанови про виїзд молоді (18-22 роки) за кордон. На мій погляд, ухваленням таких рішень не потрібно мотивувати молодь виїжджати. А все інше, я думаю, держава, що зараз може робити – вона робить. Це і система освіти міняється, і пропонує різні гнучкі форми. Це і бізнес зацікавлений, щоб молодь працювала, особливо ті, що не можуть зараз бути мобілізовані до 25 років. І до речі, структура ринку праці в нас змінилася. Ми бачимо, що більше стало жінок, більше молодих хлопців і люди старшого віку почали з'являтися, тобто вони теж якимось чином залучаються. Тобто і тут структура змінюється.
"Ця тенденція є, але вона точно кардинально не змінить ринок праці"
Бачила нещодавно оголошення про відкриття курсів зварювання для жінок. Знаємо, що і трактористок у нас готують, і низку інших професій, які раніше вважалися "чоловічими", зараз теж можуть опанувати жінки. Наскільки користуються попитом серед жінок так звані "чоловічі професії"?
Так, ця тенденція є, вона абсолютно нормальна, але вона точно кардинально не змінить ринок праці. Тому що це окремі моменти, якоїсь масовості, яка могла б бути, нам очікувати не варто в цьому плані. Але підтримувати це треба, це абсолютно правильно.
