Сергій Стуканов
Сергій Стуканов

Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").

Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua. 

Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".

Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".

З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.

За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці. 

Передачі з архіву Українського радіо

05.01.2024 13:07:11 Сьогодні. Вдень

Росіяни з березня розпочнуть ставити на військовий облік підлітків з тимчасово окупованих територій. Таким чином окупанти готуються до мобілізації. Гість — Олег Охредько, експерт та аналітик Центру громадянської просвіти "Альменда", учасник Коаліції "Україна. П'ята ранку".

05.01.2024 11:08:15 Сьогодні. Вдень

З 1 січня 2024 року змінилися квоти на використання української мови для теле- і радіомовлення. Як змінилося ставлення українців до україномовного контенту від початку війни. Гість — Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови.

05.01.2024 09:15:12 Сьогодні. Зранку

Які зміни чекають українців у пакеті медичних гарантій на 2024. Які зміни передбачені у програмі "Доступні ліки"? Гість — Віктор Ляшко, Міністр охорони здоров'я України.

05.01.2024 08:37:41 Сьогодні. Зранку

НАЗК підготувало рекомендації, як усунути корупційні ризики у військово-лікарських комісіях. Наскільки за минулий рік зменшилися ці корупційні ризики, що і далі заважає ВЛК працювати швидко та прозоро? Яким чином можна прискорити реформи ВЛК на вимогу уряду — як це бачать юристи-практики? Гостя — Любов Галан, співзасновниця і голова "Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип".

05.01.2024 08:07:15 Сьогодні. Зранку

Чи вплинуть масовані обстріли рашистів українських міст на надання допомоги? Наразі рф урізноманітнює тактику повітряних ударів, щоб перевершити можливості ППО України. Які іще засоби можуть допомогти нам більш ефективно "тримати" удар? Гість — Олексій Гетьман, військовий аналітик.

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

Дорогі українці, українки!

Щойно говорив із Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Поінформував його про наслідки сьогоднішньої атаки російських терористів. Від початку цієї доби було майже сто ракет різних типів, і спеціально траєкторії були прораховані ворогом так, щоб завдати якнайбільше шкоди. Це абсолютно свідомий терор. І лише за кілька цих останніх днів – від 29 грудня й до сьогодні – Росія застосувала проти України вже майже 300 ракет і понад 200 "шахедів". Ще жодна держава не відбивала подібних ударів, комбінованих: і дрони, і ракети, зокрема аеробалістичні. Тільки за сьогодні збито десять "кинджалів". Дякую Британії за готовність додавати сили нашій протиповітряній обороні. Окрім оборонної співпраці, окрім наших спільних дій у захисті від терору, обговорили з Прем’єр-міністром Сунаком і роботу над безпековими гарантіями для України та над реалізацією Формули миру. Зараз іще тривають рятувальні операції після ударів уранці та вдень. Команди рятувальників працюватимуть цілодобово. Усім, хто був поранений, а це 130 людей, надається й буде надаватися необхідна допомога: Харків та область, Київ та область, Запоріжжя, усі міста й райони, які постраждали. Станом на цей час відомо про п’ятьох загиблих від цього масованого удару. І максимальна наша вдячність – вдячність України – усім тим, хто б’ється й працює, щоб вигнати ворога з нашої землі та щоб примусити Росію до припинення цієї війни. Сьогодні, до речі, підписав новий указ про відзначення наших воїнів державними нагородами. 115 воїнів Збройних Сил. 32-га, 54-та, 93-тя, 110-та окремі механізовані бригади, 17-та окрема танкова бригада, 92-га окрема штурмова бригада, 39-та та 299-та бригади тактичної авіації. Дякую вам! Дякую всім, хто є силою України! І, будь ласка, особливо цими днями звертайте увагу на сигнали повітряної тривоги. Нелюди ці хочуть завдати болю Україні. Важливо берегти життя. Слава Україні!

Роман Шухевич: від легенди до музею, знищеного росіянами. Гостя — Олеся Ісаюк, докторка, наукова співробітниця Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху, авторка біографії "Роман Шухевич. Життя легенди".

2023 рік видався досить успішним для України в міжнародно-політичному плані. Історичним досягненням стало рішення Європейської Ради про відкриття переговорів про вступ до Європейського Союзу. Водночас Україна зробила чимало для просування Формули Миру та одержання від партнерів гарантій безпеки. Але були й невдачі, як-от саміт НАТО у Вільнюсі та суперечки з сусідами щодо експорту збіжжя. Тож яким був 2023 рік і яким буде 2024?

Підсумки року. Гість — Олександр Солонтай, директор програми практичної політики Інституту політичної освіти.

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!

31 грудня. Другого року повномасштабної війни. Нашого опору. Напередодні я підписав кілька указів – указів про шану для наших воїнів, про нашу їм вдячність. І хочу про них сказати сьогодні. Майже 700 воїнів. Армія. Повітряні сили. ВМС. ГУР. Пʼять Героїв України, і чотири з них – саме розвідники, воїни Головного управління розвідки. Ті, про чию героїчну роботу зараз іще не можна розповідати, але яким ми всі маємо подякувати. Наші герої. Ще одна "Золота Зірка" Героя України – воїну Збройних Сил, молодшому сержанту Ігорю Тимощуку, я йому особисто вручив нагороду під час поїздки в Авдіївку. Це дуже міцний хлопець. Сильний командир. Один із тих, хто дійсно надихає. Ще чотири воїни відзначені зараз "Хрестами бойових заслуг": солдат Олег Дуженький зі 130-го окремого розвідбату, солдат Микита Каляєв зі 115-ї окремої механізованої бригади корпусу резерву наших Сухопутних військ, капітан Богдан Мазуренко з 35-ї окремої бригади морської піхоти та майор Роман Стрижобик – 47-ма окрема механізована бригада. Дякую, хлопці, вам кожному! І за такими нагородами – назви, які говорять самі за себе, і хоробрість, яка тим красномовніша, чим менше слів додаєш до неї. Роботине, Запорізька область. Передмістя Горлівки, Донецька область. Херсонщина, лівобережжя Дніпра. Красногорівка і Степове, Донецька область. Усі з цих майже 700 воїнів, відзначених зараз, а також медики, які теж відзначені і яким ми всі вдячні за порятунок наших військових, – усі вони проявили себе на передовій у бойових бригадах, у захисті наших людей і всієї України. І 31 грудня, і 1 січня, і в кожен день святковий, і в кожен день буденний нашу Україну оберігають такі люди, такі українці й українки. Сила та гордість нашого народу. І я хочу особливо подякувати всім, хто в бою, на бойових постах, на бойових завданнях зараз! Усім, хто на фронті. Усім, хто захищає наше українське небо і зараз, у цей день, – Кропивницький і область. На жаль, знову сьогодні російські удари. І хлопці захищатимуть наше небо й цієї ночі, і завтра. Усім, хто лікує наших воїнів. Хто на чергуванні зараз у ДСНС України. У місцевих органах влади. І всім, хто й Новий рік використовує, щоб закрити черговий збір для хлопців на передовій. Я дякую кожному, хто працює й працюватиме на наших оборонних підприємствах – без вихідних. І всім, хто вже завтра, 1 січня, не втрачаючи часу, продовжить комунікацію з партнерами України, аби наступного року в нашої держави було якнайбільше сил і засобів, щоб боротися проти російського зла. Дякую вам всім! Слава Україні!