Автор радіоблогу "Золотий фонд Українського радіо".
Народився 1950 року. Заслужений діяч мистецтв, член Спілки Журналістів України. Закінчив Школу імені Миколи Лисенка та Київську консерваторію імені Петра Чайковського.
На Українському радіо з 1973 року.
Спочатку працював у редакції "Молода гвардія", з 1974 – у музичній редакції. З 1979 по 1982 – заввідділом музичної редакції телебачення.
З 1982 року повернувся до роботи на Українскому Радіо.
Автор і ведучий першої на Українському радіо авторської (за визначенням Олександра Бутка) програми – "25 хвилин джазової музики" (існувала з 1975 по 1989 рр).
1988 року - у складі "команди" (Олег Горський, Вероніка Маковій, Олександр Васильєв, Олександра Венедиктова, Емма Бабчук) був розробником перших "прямоефірних" програм на Українському радіо та "Промені".
Автор творчої концепції та творчий керівник оновленого каналу "Промінь" протягом 1992- 2001 років.
Продюсер і керівник перших власних аудіо-видань радіо: "Звуковий "Кобзар" Тараса Шевченка", "Лебеді материнства. Живий голос Василя Симоненка", "Класика української літератури. Живі голоси", "Драматичні твори Лесі Українки", "Український фортепіанний авангард", "Слуханка для української малечі".
Керівник художнього фонду Українського радіо протягом 2003-2018 років.
Передачі з архіву Українського радіо
Герман Лук’янов та камерний ансамбль «Каданс». Джордж Гершвін "Коханий мій", 1989 рік
Містифікація Фріца Крейслера. Andante-doloroso "у стилі Антоніо Вівальді". Олексій Горохов, Камерний оркестр Ісаака Кушніра
Про радіо- та кіно-долю пса Сірка. "Про Сірка" - українська народна казка у виконанні Станіслава Станкевича
Георг Фрідріх Гендель. Концерт B-dur для арфи з оркестром. Наталія Ізмайлова, Камерний оркестр, диригент Володимир Кожухар, 1972 рік
Роберт Шуман. Симфонія №4, частина 2. Романс. Симфонічний оркестр УР, диригент Святослав Литвиненко
Зірки вітчизняної опери. Василь Третяк. Петро Чайковський. Монолог Германа з 4-ої картини «Пікова дама», 1968 рік
Два шедеври на вірші Янки Купали. "А хто там ідзє" та "Молитва". В.Мулявін, "Пісняри"
Музичний символ Білорусі – "Пагоня". ВІА "Пісняри"
Джазовий "стандарт" у виконанні академічних виконавців. Джордж Гершвін "Я маю ритм". Лінкольн Майорга, симфонічний оркестр під орудою Дмитра Китаєнка, 1990 рік
Йозеф Гайдн. Концерт для сркипки і чембало (обробка Гельмута Шульца) - 1 частина. Виконавці: Анатолій Мельников, В'ячеслав Новиков, Симфонічний оркестр, диригент Георгій Вазін, 1984 рік
