Микола Аммосов
Микола Аммосов

Автор радіоблогу "Золотий фонд Українського радіо".

Народився 1950 року. Заслужений діяч мистецтв, член Спілки Журналістів України. Закінчив Школу імені  Миколи Лисенка та Київську консерваторію імені Петра Чайковського.

На Українському радіо з 1973 року.

Спочатку працював у редакції "Молода гвардія", з 1974 – у музичній редакції. З 1979 по 1982 – заввідділом музичної редакції телебачення. 

З 1982 року повернувся до роботи на Українскому Радіо.

Автор і ведучий першої на Українському радіо авторської (за визначенням Олександра Бутка) програми – "25 хвилин джазової музики" (існувала з 1975 по 1989 рр).

1988 року - у складі "команди" (Олег Горський, Вероніка Маковій, Олександр Васильєв, Олександра Венедиктова, Емма Бабчук) був розробником перших "прямоефірних" програм на Українському радіо та "Промені".

Автор творчої концепції та творчий керівник оновленого каналу "Промінь" протягом 1992- 2001 років.

Продюсер і керівник перших власних аудіо-видань радіо: "Звуковий "Кобзар" Тараса Шевченка", "Лебеді материнства. Живий голос Василя Симоненка", "Класика української літератури. Живі голоси", "Драматичні твори Лесі Українки", "Український фортепіанний авангард", "Слуханка для української малечі".

Керівник художнього фонду Українського радіо протягом 2003-2018 років.

Передачі з архіву Українського радіо

Євген Станкович. «Майже серенада». Олег Криса, Чіє Савада, «Київська камерата, 2019 рік

Два шедеври Жана Батіста Векерлена у виконанні Єлизавети Чавдар. "Менует Екзоде" та "Пробудження", 1956-61 рр.

Ернст Блох. "Три хасидські настрої". Леонід Коган, Андрій Митник (фортепіано), 1989 рік

Антон Фюрстенау – «Блискуче рондо». Камерний оркестр Львівської музичної академії, художній керівник Мирослав Скорик, 1994 рік

З джазового верлібру Германа Лук’янова – "Звуки пам’яті" - присвята Дмитру Шостаковичу. Ансамбль Каданс, виступ на Таллінському фестивалі, 1976 рік

До проблем судочинства: східна казка "Суд казі". Габріель Нелідов, запис 1956 року

Едвард Гріг. Соната №2 для скрипки і фортепіано, 3 ч. Фріц Крейслер, Сергій Рахманінов – 1930-ті

Йоганнес Брамс. Симфонія №3, частина 3 (Poco allegro). Симфонічний оркестр, диригент Євген Мравінський, 1965 рік

Луїджі Боккеріні з колекції Олексія Розумовського. Тріо-соната №5 g-moll

"Розрив площин" Віталія Годзяцького. Юрій Глущенко (фортепіано), 1994 рік